СРСР ТА ПОСТРАДЯНСЬКІ РЕСПУБЛІКИ

Гласність

У лютому 1986 р. XXVII з'їзд КПРС прийняв нову редакцію Програми партії, з якої викреслили завдання побудови комунізму, проголосивши курс на удосконалення соціалізму. Саме тоді Горбачов висунув два принципово нових політичних лозунги — «гласність і широка демократія». Іншими словами, реформи вирішено було починати не з економічного базису, а з політичної надбудови. Головними досягненнями політики гласності стали: ліквідація «білих плям» в історії СРСР; повернення з небуття дискредитованих у 30—70-ті pp. імен багатьох політичних і культурних діячів, заборонених літературних творів, кінофільмів, наукових і публіцистичних праць; послаблення цензури; розгорнення дискусій навколо ключових проблем суспільного, політичного і духовного розвитку; відмова від старих пропагандистських стереотипів та ідеологічних міфів; поява ідейного плюралізму, різноманітності думок; падіння «залізної завіси» і можливість діалогу з країнами Заходу; поліпшення радянсько-американських відносин. Гострі публіцистичні твори з'явилися на сторінках таких видань, як «Московские новости», «Огонек», «Новый мир», «Знамя», «Октябрь», «Вопросы истории» і т. д. Люди з подивом дізнавалися про раніше приховані від них факти минулого, пов'язані з революцією і Громадянською війною 1917—1920 pp., непом, політикою колективізації та індустріалізації, голодоморами, сталінськими репресіями 30-х років, Великою Вітчизняною війною, «хрущовською відлигою», дисидентами й роками застою.

Протягом лише одного 1986 р. газети і журнали здобули 14 млн. нових читачів. Природно, політика гласності викликала різку політизацію громадян й зростання ідеологічної поляризації. У дискусіях на сторінках періодичних видань, на радіо та телебаченні переважали не наукові аргументи, а емоції й ідеологічні пристрасті. При цьому комуністична ідеологія почала зазнавати відкритих нападів з боку ЇЇ опонентів, у самій партії настав період «розброду і хитання». Плюралізм думок прийшов у суперечність з існуючою тоталітарною системою.