ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939—1945)

Велика Вітчизняна війна 1941—1945 pp.

Велика Вітчизняна війни 1941—1945pp. — визвольна війна радянського народу проти фашистської Німеччини та її союзників (Угорщина, Італія, Румунія, Фінляндія); найважливіший етап Другої світової війни. Безпосередню підготовку до нападу на СРСР Німеччина почала в 1940 р. (план «Барбаросса»). Разом з європейськими союзниками Німеччина зосередила для нападу на СРСР 191,5 дивізії; сили противника нараховували 5,5 млн. чоловік, бл. 4,3 тис. танків і штурмових знарядь, 47,2 тис. гармат і мінометів, бл. 5 тис. бойових літаків, 192 кораблі. Німеччина планувала провести проти СРСР «блискавичну війну» («бліцкриг»). Зусилля СРСР щодо створення системи колективної безпеки не увінчалися успіхом.

Пакт про ненапад з Німеччиною (серпень 1939) дозволив відтягнути початок війни. Однак підписані при цьому (а також при укладенні у вересні 1939 р. договору про дружбу і кордон з Німеччиною) секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права, підривали престиж країни. Обороноздатність країни була підірвана соціально-економічною політикою сталінського режиму, масовими репресіями, що охопили і військові кадри, а також великими прорахунками у військовому будівництві та у визначенні вірогідних термінів початку війни; головну відповідальність за це несуть Й. В. Сталін і його найближче оточення. До червня 1941 р. Червона Армія мала 187 дивізій; в її складі було бл. З млн. чоловік, більше ніж 38 тис. гармат і мінометів, 13,1 тис. танків, 8,7 тис. бойових літаків; на Північному, Балтійському і Чорноморському флотах нараховувалося 182 кораблі та 1,4 тис. бойових літаків. Радянські війська не були повністю укомплектовані особистим складом, танками, літаками, автомобілями, інженерною технікою тощо; війська і командний склад мали низький рівень підготовки.

22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на СРСР. Створивши на напрямках головних ударів значну перевагу, агресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну ініціативу і панування в повітрі. Прикордонні битви і початковий період війни (до середини липня) загалом призвели до поразки Червоної Армії. Вона втратила убитими і пораненими 850 тис. чоловік, 9^5 тис. гармат, більш ніж 6 тис. танків, бл. 3,5 тис. літаків; у полон потрапило близько 1 млн чоловік. Ворог окупував значну частину країни, просунувся углиб до 300— 600 км, втративши при цьому 100 тис. чоловік убитими, майже 40% танків і 950 літаків. 23 червня була створена Ставка Головного Командування (з 8 серпня — Ставка Верховного Головнокомандування). Вся повнота влади була зосереджена у створеному 30 червня Державному Комітеті Оборони СДКО). 8 серпня Й. В. Сталін став Верховним Головнокомандуючим. Основними військовими подіями літньо-осінньої кампанії 1941 р. були Смоленська битва, оборона Ленінграда і початок його блокади, військова катастрофа радянських військ в Україні, оборона Одеси, початок оборони Севастополя, втрата Донбасу, оборонний період Московської битви. Червона Армія відступила на 850—1200 км, однак ворог був зупинений на основних напрямках під Ленінградом, Москвою і Ростовом й перейшов до оборони.

Зимова кампанія 1941—1942 pp. почалася контрнаступом радянських військ на західному стратегічному напрямі. Були здійснені контрнаступ під Москвою, Любанська, Ржевсько-Вяземська, Барвенковсько-Лозовська і десантна Керченсько-Феодосїйська операції. Радянські війська ліквідували загрозу захоплення Москви і Північного Кавказу, полегшили долю Ленінграда, повністю або частково звільнили територію 10 областей, а також понад 60 міст. Стратегія «бліцкригу» не виправдалася. Було розгромлено бл. 50 ворожих дивізій.

У літньо-осінній кампанії 1942 р. радянські війська отримали нереальне завдання: повністю розгромити противника і звільнити всю територію країни. Основні військові події розгорнулися на південно-західному напрямі: поразка Кримського фронту, військова катастрофа радянських військ у Харківській операції, Воронезько-Ворошиловградська, Донбаська, Сталінградська оборонні операції, битва на Північному Кавказі. На північно-західному напрямі Червона Армія провела Демянську і Ржевсько-Сичевську наступальні операції. Противник просунувся на 500— 650 км, вийшов до Волги, захопив частину перевалів Головного Кавказького хребта. Була окупована територія, де до війни проживало 42% населення, вироблялося 1/3 валової продукції, знаходилося більше ніж 45% посівних площ. Економіка переводилася на військові рейки. У східні райони країни була перебазована велика кількість підприємств (тільки у другому півріччі 1941 р. — 2593, у т. ч. 1523 великих), вивезено 2,3 млн. голів худоби. У першому півріччі 1942 р. було вироблено 10 тис. літаків, 11 тис. танків, бл. 54 тис. гармат. У другому півріччі їх випуск збільшився більше ніж у 1,5 раза. Радянсько-англійська угода від 12 липня 1941 p., Московська конференція представників СРСР, США і Великобританії (29 вересня — 1 жовтня 1941 p.), Декларація 26 держав від 1 січня 1942 р. про воєнний союз країн, які боролися проти фашизму, радянсько-американська угода від 11 червня 1942 р. оформили ядро антигітлерівської коаліції.

У зимовій кампанії 1942—1943 pp. головними воєнними подіями були Сталінградська і Північнокавказька наступальні операції, прорив блокади Ленінграда. Червона Армія просунулася на захід на 600—700 км, звільнивши територію понад 480 км2, розгромила 100 дивізій (40% сил ворога на радянсько-німецькому фронті). У літньо-осінній кампанії 1943 р. вирішальною подією була Курська битва. Важливу роль зіграли партизани (операція «Рейкова війна»). У ході битви за Дніпро було звільнено 38 тис. населених пунктів, у т. ч. 160 міст; із захопленням стратегічних плацдармів на Дніпрі створені умови для наступу в Білорусії. У битві за Дніпро партизани провели операцію «Концерт» з метою руйнування комунікацій ворога.

На інших напрямах здійснені Смоленська і Брянська наступальні операції. Червона Армія пройшла з боями до 500—1300 км, розгромила 218 дивізій. Важливим етапом у розвитку міжнародних і міжсоюзницьких відносин стала Тегеранська конференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.). У зимову кампанію 1943—1944 pp. Червона Армія провела наступ в Україні (10 одночасних і послідовних фронтових операцій, об'єднаних загальним задумом), завершила розгром групи армій «Південь», вийшла на кордон з Румунією і перенесла бойові дії на її територію. Майже одночасно розгорнулася Ленінградсько-Новгородська наступальна операція; Ленінград був остаточно деблокований. Внаслідок Кримської операції звільнений Крим. Радянські війська просунулися на захід на 250—450 км, звільнили бл. 300 тис. км2 території, вийшли на державний кордон з Чехословаччиною.

У червні 1944 р. союзники відкрили другий фронт у Франції, що погіршило військово-політичне становище Німеччини. У літньо-осінню кампанію 1944 р. радянські війська провели Білоруську, Сандомирську, Карпатську, Яссько-Кишинівську, Прибалтійську, Дебреценську, Белградську, частково Будапештську і Петсамо-Кіркенеську наступальні операції. Було завершено звільнення Білорусії, України і Прибалтики (крім деяких районів Латвії), частково Чехословаччини, примушено капітулювали Румунія та Угорщина, звільнено від окупантів Радянське Заполяр'я і північні області Норвегії.

4—11 лютого 1945 р. в Ялті відбулася Кримська конференція керівників СРСР, Великобританії та США. Кампанія 1945 р. в Європі включала Східно-Прусську, Вісло-Одерську, завершення Будапештської, Померанську, Нижньосілезьку, Верхньосілезьку, Карпатську, Віденську та Берлінську операції, які завершилися беззастережною капітуляцією фашистської Німеччини. Після Берлінської операції радянські війська спільно з 2-ою армією Війська Польського, 1-ою і 4-ою румунськими арміями та 1-м чехословацьким корпусом провели Празьку операцію. 24 червня в Москві відбувся Парад Перемоги* На Берлінській конференції керівників трьох великих держав, що відбулася в липні — серпні, була досягнута домовленість з питань післявоєнного устрою в Європі. 9 серпня 1945 р. СРСР, виконуючи союзницькі зобов'язання, розпочав воєнні дії проти Японії. У ході Маньчжурської операції радянські війська розгромили Квантунську армію, звільнили Південний Сахалін і Курильські острови. 2 вересня 1945 р. Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію. На радянсько-німецькому фронті були розгромлені і взяті в полон 607 дивізій противника, знищено 75% його військової техніки. За різним Даними, втрати вермахта склали від 6 млн. до 13,7 млн. чоловік. СРСР втратив бл. 27 млн. чоловік, у т. ч. 11,3 млн. чоловік на фронті, 4—5 млн. партизанів, багато людей загинуло на окупованій території та в тилу країни. До фашистського полону потрапило бл. 6 млн. чоловік. Матеріальні збитки становили 679 млрд. крб. У важкій кровопролитній війні радянський народ вніс вирішальний внесок у звільнення народів Європи від фашистського ярма. День Перемоги (9 травня) відмічається щорічно як всенародне свято і день пам'яті про загиблих.