Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ, НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

Блюз

Блюз (англ. blues, скороч. від blue devils — меланхолія, смуток) — сольно-пісенний жанр афро-американського музичного фольклору і джазу. Склався на початку XX ст. Блюзова традиція представлена практично в усіх головних джазових стилях. Блюз відображає глибоко особисті переживання, насичені драматизмом і внутрішньою конфліктністю, містить також елементи гумору, іронії, соціальної сатири. Специфіка блюзу виявляється, крім того, в особливій будові поетичної строфи і своєрідності музичної форми. Для блюза характерні метафоричність образів, імпровізаційність музики і тексту, застосування поліритмії й сінкопування, питально-відповідний принцип формоутворення, специфічне темброве забарвлення звучання голосу або інструмента. Комерціалізація блюзу почалася приблизно з 1930 p., хоч загальну популярність він отримав ще в 1914 р. завдяки популяризаторській і творчій діяльності У. К. Хенді, прозваного «батьком блюзу». Оркестровий блюз уперше був записаний на грамплатівку в 1921 p., кантрі-блюз (сільський блюз) — у 1924—1925 pp., класичний — у 1920 p., сучасний — у 1933 р. (Біллі Холідей). Блюзові елементи є невід'ємними атрибутами багатьох стильових форм сучасної поп-і рок-музики.