РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ, НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

Джаз

Джаз (англ. jazz) — вид професійного музичного мистецтва, що склався на межі XIX—XX ст. внаслідок синтезу європейської і африканської музичної культури і затвердився передусім в негритянському середовищі в СІНА. Головні риси джазу — провідна роль ритму, мелодійні акценти, які породжують відчуття хвилеподібного руху, імпровізаційний початок і т. д. Джазом також називають оркестр, що складається переважно з духових, ударних і шумових інструментів, призначених для виконання такої музики. Уперше це слово з'явилося в 1913 р. в одній із сан-франциських газет, у 1915 р. увійшло в назву джазового оркестру Т. Брауна, що виступав у Чікаго, а в 1917 р. з'явилося на грамплатівці, записаній знаменитим новоорлеанським оркестром «Original Dixieland Jazz Band». У 20-ті роки мода на джаз прийшла з Америки в Європу.