Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ, НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

Прокоф'єв Сергій Сергійович

Прокоф'єв Сергій Сергійович (11 (23) квітня, 1891, с. Сонцівка (нині с Красне Донецької області України — 5 березня 1953, Москва) — російський радянський композитор, піаніст і диригент, народний артист Росії (1947); Ленінська премія (1957, посмертно), Державна премія СРСР(1943, 1946 — тричі, 1947,1951). У зухвало-новаторських фортепіанних творах 1908—1914 pp. («Відчай», «Мана», токата, 1-й концерт з оркестром, «Сарказми») помітна близькість молодого Прокоф'єва до анти романтичних ідей раннього російського авангарду.

Збагачення гармонії засобами розширеної тональності XX ст. поєднується в зрілих творах з проникливим ліричним мелосом широкого дихання, суворою класичністю структур. Опери «Гравець» (1916), «Любов до трьох апельсинів» (1919), «Вогненний ангел» (1927), «Семен Котко» (1939), «Заручення в монастирі» (1940), «Війна і мир» (1943; друга редакція, 1952); балети «Ромео і Джульетта» (1936), «Попелюшка» (1944), «Розповідь про кам'яну квітку» (1950), ораторія «На варті миру» (1950), кантата «Олександр Невський» (1939), 7 симфоній (1917—1952), симфонічна казка «Петя і вовк» (1936), концерти для інструментів з оркестром, сонати й цикли п'єс для фортепіано, музика до фільмів.