Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ, НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

Єсенін Сергій Олександрович

Єсенін Сергій Олександрович (1895—1925) — російський поет. З перших збірок («Проводи», 1916; «Сільський часослов», 1918) виступив як тонкий лірик, майстер глибоко психологізованого пейзажу, співак селянської Русі, знавець народної мови і народної душі. У 1919—1923 pp. входив до групи імажиністів. Трагічне світовідчуття, душевні коливання виражені в циклах «Кобилячі кораблі» (1920), «Москва кабацька» (1924), поемі «Чорна людина» (1925).

У поемі «Балада про двадцять шість» (1924), присвяченій загиблим бакінським комісарам, збірці «Русь Радянська» (1925), поемі «Анна Снєгіна» (1925) Єсенін прагнув зрозуміти «комуною здиблену Русь», хоч продовжував відчувати себе поетом, «золотої рубленої хати». Автор драматичної поеми «Пугачов» (1921). У1925 р. за нез'ясованих обставин трагічно помер.