Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Видатні Українці: Довідник

Соломія Крушельницька (1872—1952)

Четверо чоловіків — Баттистіні, Карузо, Тіто Руффо, Шаляпін — і всього одна жінка — Соломія Крушельницька — панували на оперній сцені на рубежі 19 і 20 століть. Видатна співачка народилася в селі Білявинці на Тернопільщині, в сім’ї священика. Ще в ранньому дитинстві вона навчилася грати на фортепіано, а в десять років уже співала в хорі «Руської бесіди» у Тернополі. В 1891 році Крушельницька вступила до Львівської консерваторії й закінчила її з відзнакою, а у квітні 1893 року відбувся її дебют у Львівській опері. Рік вона провела в Італії, удосконалюючись у співацькій майстерності, після чого їй пропонують підписати контракт із Львівською оперою, і Соломія з успіхом виступає в операх «Фауст», «Трубадур», «Бал-Маскарад» і «Галька».

Європейська популярність не змусила на себе довго чекати. У 1896 році Крушельницька гастролює в Польщі, Італії, на півдні України, у наступному — у Південній Америці і знову в Італії, Варшаві, Петербурзі. Виступає з концертами на батьківщині — у Коломиї та Бережанах. 1902 рік ознаменувався фантастичним успіхом гастролей співачки у Парижі, а 1906-й — дебютом на сцені всесвітньо відомого театру «Ла Скала» в опері Р. Вагнера «Саломея». У 1920 році видатна співачка востаннє з’явилася на підмостках театру «Ла Скала» в опері Вагнера «Лоенгрін». Із цього часу вона займається виключно концертною діяльністю, роз’їжджаючи по всьому світі — від Єгипту до США, і скрізь її супроводжує захоплення публіки.

І не дивно — голос Крушельницької, її оксамитове сопрано, передавало найтонші відтінки людських почуттів. Всебічно обдарована і освічена, артистка співала й розмовляла сімома європейськими мовами, і завжди — і на початку кар’єри, і в зеніті слави — включала до програм своїх концертів українські народні пісні й твори М. Лисенка, С. Людкевича та інших українських композиторів.

У 1939 році Соломія Крушельницька повернулася на батьківщину — навідати близьких. Тут її застала війна, і співачці довелося залишитися у Львові. Після вступу радянських військ на Західну Україну їй випало на долю зазнати важких нестатків, хвороб і повної байдужості влади. У дозволі виїхати для лікування до Італії влада їй відмовила. Лише в 1946 році співачці, яка викликала захват світових столиць, удалося отримати посаду викладача Львівської консерваторії, де вона і пропрацювала до кінця життя.

Гордість України, чудова Соломія, померла в 1952 році від раку горла. Востаннє її чарівний голос пролунав під час концерту у Львівській опері в 1947 році — співачці в цей час уже виповнилося 75 років.