Видатні Українці: Довідник

Марко Вовчок (1833—1907)

Слави першої української письменниці, яка розкрила глибинне психологічне коріння кріпосництва і всілякого рабства в цілому, Марія Вілінська, росіянка, дочка армійського офіцера, набула під псевдонімом Марко Вовчок.

Вона народилася в маєтку Катерининське Єлецького повіту Орловської губернії. В 1846—1848 роках виховувалася в жіночому пансіоні у Харкові, після чого жила в місті Орел у будинку багатої тітоньки. Там вона і познайомилася з ПанасомМарковичем, засланим в Орел за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. У 1851 році Вілінська та Маркович одружилися і переїхали в Україну, де Марія за лічені місяці досконало опанувала українську мову і розпочала вивчати фольклор і традиційну культуру. Під впливом чоловіка вона вирішує спробувати свої сили в літературі.

У 1857 році народився новий письменник, Марко Вовчок, — вийшли друком українською мовою «Народні оповідання», а через чотири роки з’явився другий збірник під такою ж назвою. Критика і читачі були вражені талантом автора, новизною тем і прийомів, чудовою мовою, співучим ритмом прози, глибоким психологізмом.

Величезний вплив на Марію Вілінську мав Пантелеймон Куліш. Він став не лише її «хрещеним батьком» у літературі — їхні стосунки були набагато інтимнішими та складнішими. Зрештою Куліш залишає дружину, а Вілінська пориває з чоловіком, і обидва вирушають у поїздку по Європі.

Але тут розпочинаються події, над якими і донині сушать голову дослідники літератури. За кілька місяців між Вілінською та Кулішем стався розрив. А далі... Сьогодні важко судити, в чому причина тієї могутньої чарівності, яка приваблювала до Марії Вілінської видатних чоловіків і чому вона сама так стрімко й жорстоко поривала з ними стосунки. Серед її шанувальників були І. Тургенев, О. Герцен, Л. Толстой, О. Добролюбов, Г. Флобер, П. Меріме, Д. Писарев. Поляк К. Олевинський через неї покінчив із собою, а Жуль Верн подарував їй «на пам’ять» ексклюзивне право перекладу російською та українською мовами своїх творів...

Що за таємниця була в цій жінці, яка могутня чарівність притягала до неї чоловіків (і яких!) і чому так швидко Марія Маркович відштовхувала їх від себе, безжалісно завершуючи швидкоплинні стосунки? Всі ці видатні люди немов надихали письменницю на створення нових творів — і з-під її пера виходили такі шедеври, як «Горпина», «Два сини», «Інститутка», «Три долі», сповнені поезії та глибокого жалю до кріпаків. І все-таки кращі твори Марка Вовчка були написані в Україні в другій половині 50-х років 19-го століття, у період шлюбу з П. Марковичем.

У 1878 році Марія Вілінська-Маркович знову вийшла заміж за такого собі М. Лобача-Жученка, звичайного, нічим не примітного службовця. І з цього часу читачі не побачили більше жодного нового твору Марка Вовчка.

Померла вона в 1907 році на хуторі Долинськ (нині — місто Нальчик).

Про достоїнства творів письменниці точніше за всіх сказав Пантелеймон Куліш: «Наш Марко Вовчок, як бджола Божа, випив кращу росу із квітів нашої мови».