Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Видатні Українці: Довідник

Митрополит Шептицький (Роман Марія Олександр Шептицький) (1865—1944)

Граф Роман Марія Олександр Шептицький, котрий прийняв у чернецтві ім’я Андрій, народився в селі Прилбичі Яворівського району Львівської області. Він походив із давнього знатного українського роду, що на початку 19-го століття прийняв католицтво.

Шептицький закінчив гімназію святої Анни в Кракові. Потім — юридичний факультет Краківського і Вроцлавського університетів. У 1888 році одержав ступінь доктора права, і в цьому ж році став ченцем монастиря ордену отців Василіан у Добромилі, продовжуючи при цьому вивчати філософію і теологію в Кракові. Священницький сан одержав у Перемишлі, а з 1896 року став ігуменом монастиря святого Онуфрія у Львові.

Андрій Шептицький з перших же кроків служіння церкві почав використовувати народну мову та карпатські діалекти у спілкуванні з віруючими. У 1899 році він став єпископом Галицьким, а в 1900 році був зведений у сан митрополита. З ініціативи Шептицького в 1928 році було засновано Львівську Греко-католицьку академію — єдиний на той час на Західній Україні вищий навчальний заклад, де лекції читалися українською мовою, і Український католицький інститут церковного єднання.

Видатну роль зіграв Андрій Шептицький у розвитку культури Галичини. Він підтримував діяльність культурно-просвітніх товариств, на його кошти в 1905 році було придбано будинок і засновано Український Національний музей, де зібрано одну з найбільших у Європі колекцій іконопису. За допомогою митрополії було відкрито Академічний будинок, Народну лікарню, що перетворилася в 30-х роках на сучасний госпіталь, українські гімназії, врятовано від закриття сільськогосподарську академію, засновано Земельний банк у Львові для підтримання українського селянства. Митрополит особисто надавав стипендії молодим художникам для одержання освіти в кращих навчальних закладах Європи.

Шептицький передбачав наслідки приєднання Західної України до СРСР у 1939 році й очікував арешту. Але навіть він не міг уявити масштабів репресій, які розгорнули більшовики на Галичині. Не менш лиховісним і жорстоким виявився німецький окупаційний режим, і митрополит відкрито виступив проти фашизму у своїх пастирських посланнях. Він протестував проти винищування єврейського населення, політичних убивств і загрожував відлученням від церкви тим українцям, які брали в цьому участь. У греко-католицьких церквах одержали притулок сотні єврейських дітей. Шептицький особисто організовував підпільні групи, які допомагали звільняти євреїв із Львівського гетто, а потім за спеціальними маршрутами переправляли їх в Угорщину. У роки окупації він неодноразово висловлював думку про необхідність створення національної армії, яка могла б протистояти як радянській владі, так і німецьким окупантам.

Помер митрополит Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року. Цей видатний українець вважав людське життя найвищою цінністю — незалежно від віросповідання, національності та переконань. От чому в пам’яті народу він залишився щирим праведником, що твердо додержувався заповідей Ісуса Христа.