Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України навчальний посібник

Українське національне відродження. Створення козацької держави

Батогська битва і виборення козацькою Україною незалежності. Наслідки Селянської війни

Зрозуміло, що такі наслідки боротьби не могли задовольнити ні український уряд, ні населення козацької України. І відразу ж проти відновлення дореволюційних порядків виступили широкі кола народних мас, підтримувані радикальним угрупованням старшини Незважаючи на заходи гетьманської влади, вкрай напруженою склалася ситуація на теренах Чернігівського і Брацлавського воєводств. Під час складання нового реєстру спалахнуло повстання козаків Корсунського полку на чолі з колишнім полковником Л. Мозирею. Хоча воно наприкінці 1651 р. було придушене, а Л. Мозирю страчено, у Лівобережній Україні з'явилися самозвані гетьмани Вдовиченко, Бугай, Боданко, Дедюля Внутрішньополітичну ситуацію ускладнювала також опозиція гетьманові з боку полковників І. Богуна С. Пободайла, М. Гладкого.

Намагання Б. Хмельницького стабілізувати становище (виключення з реєстру 8 тис. козаків, надіслання таємних універсалів мешканцям Брацлавщини з проханням терпляче зносити підданство панам» й обіцянкою «зняти з них це ярмо» весною та ін. ) успіху не мали. Поява на початку березня 1652 р. на Лівобережжі підрозділів польської армії викликала тут новий спалах боротьби. Розпочалося масове переселення мешканців Чернігівського воєводства на територію Миргородщини, Полтавщини, Гадяччини тощо. Серед радикального угруповання старшини визріває задум зміщення Б Хмельницького Хоча він був викритий і за рішенням ради у середині травня було страчено групу полковників і сотників, розвиток подій виходив з-під контролю уряду. Виникла загроза вибуху громадянської війни (за словами Б Хмельницького, «Русі з Руссю»), що могла знищити молоду державу.

Гетьман вчасно зрозумів цю страшну небезпеку Тому з кінця квітня розпочав мобілізацію полків для наступу проти 16—20-тисячного ворожого війська, яке стояло табором під Батогом. На початку другої декади травня Б. Хмельницький вирушив у похід, заручившись підтримкою Криму, невдоволеного політикою Варшави 1 червня авангард українсько-кримського війська під проводом гетьманського сина Тимоша розпочав бої з противником. Наступного дня підійшов Б. Хмельницький. Оглянувши величезний табір поляків, він зрозумів, що у М. Калиновського замало сил для його одночасного захисту по всьому периметру. Тому вирішив завдати удару з усіх боків. У другій половині дня розпочалася стрімка атака. Не минуло й години бою, як польська кіннота заметушилася й розпочала готуватися до втечі. Помітивши це, М. Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. У цей критичний момент українські розвідники запалили у ворожому таборі солому й сіно Жовнірів охопила паніка, що полегшило українсько-кримським підрозділам прорив у середину табору. Оволодівши ним, українці пішли на штурм редутів, де закрилися німці, й до заходу сонця захопили їх. Перемога була повною. За всю свою середньовічну історію Польща не зазнавала такого страшного розгрому Загинуло щонайменше 8 тис. жовнірів, у. т. ч. половина всіх гусар Речі Посполитої.

Поразка поляків викликала масове повстання населення козацької України проти шляхти, і до початку липня на всій її території відновлюється функціонування національних органів влади Українська держава виборола фактичну незалежність, що створювала сприятливі умови для реалізації національної ідеї. У джерелах знаходимо згадку про карбування восени 1652 р. власної української монети. Гетьман почав міркувати над створенням 50-тисячної регулярної армії Зміцнювалася його влада.

Б. Хмельницький де-факто визнав соціально-економічні наслідки Селянської війни, що знаменувало її завершення. Нова модель соціально-економічних відносин мала свої особливості. Були ліквідовані, за невеликим винятком, велике й середнє землеволодіння, фільварково-панщинна система господарювання й кріпацтво. Більшість земельного фонду прогнаних феодалів, королівщин й католицької церкви перейшла у власність державного скарбу. Зросло землеволодіння православних монастирів. Започатковується складання гетьманського й старшинського землеволодіння, завершується процес утвердження козацької земельної власності. Значна частина земель переходить до рук селян, котрі виступали її співвласниками нарівні з державою.

Відбулися істотні зміни у соціальній структурі суспільства. Було ліквідовано стан великих і середніх світських землевласників, різко зменшилася кількість дрібної шляхти, але зросла її роль у політичному житті. Провідна роль у суспільстві перейшла до козацького стану. Істотно поліпшилося становище селянства, котре здобуло особисту свободу, власницькі права на землю, право вступу до козацького стану. Зміцнився статус православного духовенства. Провідна роль у житті міст перейшла до рук українців. Пришвидчився процес формування нової еліти суспільства.

Щоб уникнути продовження воєнних дій, Б.Хмельницький намагався схилити уряд Речі Посполитої до визнання незалежності козацької України, що дозволило б, за його словами, «і нам, і Речі Посполитій жити у спокої». Однак польська еліта виявилася неспроможною відмовитися від імперської ідеї відновлення свого панування. Тому точиться гостра дипломатична боротьба. Польський агент ксьондз С.Щитницький у листі до канцлера підкреслював, що метою діяльності Б.Хмельницького є «абсолютно й незалежно від жодного монарха панувати, і всі ті землі мати у володінні, які починаються від Дністра, йдуть до Дніпра й далі до московських кордонів...».