Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України навчальний посібник

Українці за межами України

Українці у Східній і Південно-Східній Європі

Українські етнічні групи в Польщі, Румунії, Угорщині, Чехи та Словаччині належать до автохтонних, або, іншими словами, корінних. На історичних землях, які входять нині до складу цих держав, предки українців проживали споконвіку. У Польщі, приміром, — це Бойківщина, Лемківщина, Підляшшя, Холмщина і Надсяння. Якщо за точку відліку взяти новітні часи, то доля українського населення у східноєвропейських країнах нерідко складалася досить драматично, а то й трагічно. Так, 1947 р. в результаті здійснення тодішнім польським урядом операції «Вісла» майже 150 тис. українців насильницьким шляхом були виселені з їхніх (південно-східних) земель й розкидані по всіх польських територіях. Мотивувалося це тим, що українське населення становило матеріальну і людську базу Української повстанської армії (УПА).

Відтоді основна маса українського населення живе на західних і особливо північних територіях Польщі — Ольштинському Гданському, Кошалінському та Вроцлавському воєводствах. Точних даних щодо їхньої кількості немає. За відомостями Об'єднання українців у Польщі (ОУП), там проживає від 250 до 500 тис. Офіційна ж польська статистика подає чисельність українців в межах 150-250.

Основними місцевостями розселення українців у Румунії є Сучавський та Марамуреський повіти, котрі межують відповідно з Чернівецькою і Закарпатською областями України Крім того, українці в цій державі компактно проживають» у Банаті (на південному заході) та Добруджі (на південному сході). До Банату — території нинішньої Румунії, українці потрапили в ході міграційних процесів в Австрійській (потім Австро-Угорській) імперії у XVIII—XIX ст. Це були переселенці із Закарпаття та Галичини У Добруджі українці з явилися наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Потрапили вони туди внаслідок переслідування російським царизмом після зруйнування Запорозької Січі.

Надто важко визначити кількість українського населення в Румунії У джерелах наводяться цифри 50, 70, 100, 120, а то й 800 тис. І це не випадково. Ще донедавна урядова національна політика в Румунії, як, до речі, і в Польщі, базувалася на концепції одно національної держави, що примушувало етнічні меншини зрікатися рідного кореня.

Щодо Угорщини, то, за неофіційними відомостями, тут налічується приблизно 3 тис. осіб українського походження. Це здебільшого автохтони в північно-східній частині країни, вздовж середньої течії Тиси, а також жителі деяких міст, зокрема Будапешта. Значна кількість українців — русинів протягом століть асимілювалася.

З давніх-давен проживають українці — русини на території Східної Словаччини І сьогодні місцями їхнього найбільшого скупчення є міста і села цього краю Гуменне, Бардпв, Стара Любовня, Кошіце тощо. Традиційним центром українського громадсько-культурного життя є Пряшів, де проживає понад 2 тис. українців. Загалом на території Словаччини, за офіційною статистикою (1980), проживає понад 39 тис. українців, в Чехії — трохи більше 15 тис. Слід, однак, зауважити, що, згідно з іншими даними, на території колишньої Чехо-Словаччини налічувалося від 100 до 200 тис. українців.

Майже 250 років тому з явилися перші українські поселенці в межах донедавна цілісної ще Югославії. Це були вихідці з Пряшівщини та Закарпаття. Вони осіли в історичній області. Бачка на території, яку тепер займає Воєводина. Основним центром їхнього поселення стало с. Керестур, яке згодом одержало назву Руський Керестур. Переселенцями були переважно карпатські лісоруби і вівчарі, котрі прагнули створити власне господарство, але через брак землі не могли цього зробити на батьківщині. Характерно, що нащадки вихідців із Закарпаття і нині вважають себе русинами, котрі мають дещо відмінні від решти українців етнолінгвістичні та етнографічні ознаки. Пізніші ж переселенці, а ними були, зокрема, селяни із Східної Галичини, без будь-яких застережень пов'язують себе саме з українським походженням. За даними перепису населення 1981 р, русинів у республіках Югославії нараховувалось понад 23 тис., а українців — близько 13 тис.

Останнім часом помітно активізувалося громадське життя українців у країнах Східної Європи Це сталося насамперед завдяки демократичним перетворенням, які там відбулися. Так, у Польщі громадські організації етнічних меншин, у тому числі українські, вийшли з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ. Ними тепер опікується відомство культури і мистецтва. При польському парламенті діє комісія національних меншин та етнічних груп. У цьому контексті слід, зокрема, розглядати засудження в лютому 1990 р. на надзвичайному з'їзді Українського суспільно-культурного товариства горезвісної операції «Вісла». З'їзд поклав початок діяльності нової громадської організації — Об'єднання українців у Польщі. До нього ввійшли особи українського походження незалежно від їхніх політичних поглядів, релігійних вірувань та соціального стану.

В інших країнах Східної та Південно-Східної Європи інтереси українського населення представляють і захищають такі організації, як Союз українців у Румунії, Союз русинів — українців у Воєводині тощо. Втім, не всі вони переживають нию кращі часи В Словаччині та колишній Югославії, приміром, на початку 90-х рр. знову далися взнаки спроби до розмежування, у тому числі організаційного, між русинами і українцями. Щоправда, на середину 90-х рр. намітилися тенденції до подолання цих негативних явищ у житті українських громад цього регіону.

В країнах Східної та Південно-Східної Європи збереженню української етнічності сприяє діяльність мистецьких колективів (хор «Журавлі» — Польща, танцювальний ансамбль «Пульс» — Словаччина, осередок української культури у Свиднику (Словаччина), а також преса («Наше слово — Польща, «Нове життя», «Дукля», «Дружно вперед» — Словаччина, «Український вісник», «Наш голос» — Румунія). У Румунії, здається, вже стає традицією проведення фестивалів української пісні та музики.