Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України навчальний посібник

Київська Русь

Відновлення централізованої монархії Володимиром Мономахом

Володимир Всеволодич Мономах зробив внесок до давньоруської історії не лише гучними перемогами над половецькими ханами. Захист рідної землі від ворогів завжди вважався на Русі найвищою доброчесністю володаря.

16 квітня 1113 р. помер Святополк Кияни не любили нещирого й скупого князя, котрий благоволив лихварям і сам спекулював сіллю. Його смерть збурила повстання в Києві городяни рознесли на друзки хороми прислужника Святополка, міського тисяцького Путяти, розграбували садиби лихварів. Віче із заможних городян покликало на престол Володимира Всеволодича, але той не одразу пристав на цю пропозицію. Він був немолодий і вагався, чи варто брати на плечі важку ношу керівництва державою. Тоді до Мономаха надіслали ще одне посольство з словами «Якщо не підеш (до Києва — Авт), то нападуть на невістку твою, і на бояр, і на монастирі» Володимир вокняжився в Києві й просидів на престолі до смерті (1125).

Мономах був сильним і мудрим правителем. Він відновив єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого Князь визнав за краще не порушувати проголошених за його ініціативою рішень Любецького з'їзду 1097 р. кожен володіє власною отчиною. Але зумів тримати всіх інших князів у покорі Втихомирився й зійшов із політичної сцени головний призвідник усобиць часів Святополка Олег Святославич. Найменші спроби внести розбрат між князями, вийти з-під влади великого князя швидко й жорстоко придушувались.

Припинення усобиць, централізація держави, розгром половецьких ханів сприяли суспільно-економічному поступові Київської Русі. Розвивалися сільське господарство й ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, виникали нові й розбудовувалися старі міста Зріс авторитет Русі в середньовічному світі.

Єдність Давньоруської держави підтримував син і наступник Володимира на київському столі Мстислав (1125—1132). Він гасив князівські чвари й дбав про консолідацію держави Мстислав об'єднав сили південноруських князів і здійснив кілька успішних походів на половців, загнавши їх за Дон і Волгу, за що був прозваний літописцями Великим. Він розвинув добрі відносини з сусідами. Одна з його дочок — Малфрід була одружена з норвезьким королем Сігурдом, друга — Інгеборг — з датським королем Кнутом Лавардом, третя — Ірина — з майбутнім імператором Візантії Андроніком Комніним, четверта — Єфросинія — з угорським королем Гейзою II.