Історія України навчальний посібник

Українське національне відродження. Створення козацької держави

Особливості революції та її значення

Українська революція мала ряд своїх особливостей. Відзначимо головніші з них:

— боротьба точилася не лише проти Речі Посполитої (як це традиційно зображується в історичній літературі), але й інших ворогів української незалежності

— Московії, Криму й Порти;

—тісний взаємозв'язок і взаємовплив національно-визвольної, релігійної й соціальної боротьби;

— переростання соціальної боротьби в Селянську війну 1648—1652 рр., що завершилася утвердженням у козацькій Україні нової моделі соціально-економічних відносин;

—довготривалість, нерівномірність й суперечливість розвитку революції, який супроводжувався злетами й спадами, спалахами соціально-політичної боротьби, яка інколи переростала в громадянську війну;

— відхід з 1649 р. від боротьби мешканців Західного регіону, котрі в жорстоких реаліях боротьби часто ставали заложниками і жертвами у воєнних діях української, польської, кримської, московської та турецької армій;

—провідна роль у розвитку революції козацтва — стану дрібних землевласників фермерського типу;

—зрада національним інтересам з боку частини панівного стану українського суспільства — князів і шляхти, котрі разом з поляками й литовцями придушували визвольну боротьбу України за незалежність і соборність;

— слабкий позитивний вплив на розвиток революції міського патриціату, інтелігенції, вищого й середнього духівництва;

— домінування збройних форм боротьби, яка час від часу набирала надзвичайно жорстокого характеру й супроводжувалася проявами етнічних чисток;

—вкрай негативна роль геополітичного фактору, оскільки уряди найбільших сусідніх держав всіляко протидіяли виборенню Українською державою незалежності.

Наслідки революції виявилися для української нації катастрофічними: не вдалося ні створити держави в етнічних межах України, ні відстояти незалежності козацькій Україні, хоча за свободу було заплачено неймовірно високу ціну — втрати (від воєнних дій, голодівок, епідемій, захоплення в ясир, переселень) становили близько 65—70% усіх українців ( 2,6 (3,2) — 3 (3,5) млн. осіб від близько 5 млн. мешканців етноукраїнських земель Речі Посполитої), а в Правобережній Україні близько 85—90% жителів регіону; зазнали руйнувань майже всі міста України.

Значення революції в історії України:

—привела до витворення національної держави, частина якої на теренах Лівобережжя (Гетьманщина) на правах автономії проіснувала в складі Російської імперії до початку 80-х рр. XVIII ст.;

— під час її розвитку формується національна державна ідея, що стала для наступних поколінь українців неписаним заповітом у боротьбі за незалежність;

—відіграла роль могутнього імпульсу для розвитку національної самосвідомості;

— сформувала нову політичну еліту, що захищала національні інтереси;

— зумовила закріплення за витвореною державою назви «Україна» й започаткувала зміну назви «Руський народ» на «Український народ»;

—істотно збагатила й зміцнила традиції боротьби як проти національно-релігійного, так і соціального гноблення; пробудила волю народу до самоутвердження й самовираження у формі національної держави;

— протягом тривалого часу після її завершення козаки, селяни й міщани продовжували користуватися плодами соціально-економічних завоювань в роки революції;

— сприяла розвитку усної народної творчості, історичної науки (у формі літописання), художньої літератури тощо.