Історія України навчальний посібник

Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях

Орієнтири визвольних змагань

Вплив народних мас на урядові структури чим — далі зростав. На виконання ухвали 9 листопада 1918 р. три тижні згодом у Фастові було укладено «Передвступний договір між Українською Народною Республікою і Західноукраїнською Народною Республікою про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю» Стаття 1 цього підписаного 1 грудня документа містила заяву про «непохитний намір злитися в найкоротший час в одну велику державу з Українською Народною Республікою.» Наступні статті розкривали засади злуки. «З огляду на витворені історичними обставинами, окремими правними інституціями та культурними й соціальними ріжницями окремішності життя на своїй території» західноукраїнські землі отримували територіальну автономію у складі майбутньої неподільної України.

Під тиском війська й народних мас, які розуміли, що убезпечитись від іноземної загрози можна, лише об'єднавши всі українські території, УНРада на першому ж засіданні у Станіславі. З січня 1919 р ухвалила «Передвступний договір» і доручила урядові завершити переговори про злуку. Рішення було прийнято від імені всіх західноукраїнських земель. «Від сьогоднішнього дня, — заявив Є. Петрушевич, — існує тільки одна Українська Народна Республіка» Для участі в урочистому акті з'єднання було затверджено представницьку делегацію.

Цей акт відбувся 22 січня 1919 р. на Софіївському майдані у Києві. Наступного дня з'явилися відповідні постанови Трудового конгресу. Тепер Західноукраїнська Народна Республіка мала офіційно називатися Західною Областю Української Народної Республіки. Але через небезпечний воєнний час практичне злиття двох державних організмів відкладалося на майбутнє — до Всеукраїнських установчих зборів, обраних як Наддніпрянською, так і Наддністрянською Україною Фактично ж ЗУНР продовжувала діяти як окреме державне утворення і у внутрішніх справах,і — за винятком деяких презентаційних моментів — на міжнародній арені. Тому в історичній літературі вживається назва ЗУНР і лише зрідка — ЗО УНР.

Хоч ЗУНР діяла в основному у Східній Галичині, вона намагалася поширити свій вплив і на інші західноукраїнські землі. Таким було бажання й населення цих територій