IX. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ (КІНЕЦЬ XVIII - ПОЧАТОК XX СТ.)

9.3. Політичний розвиток Наддніпрянської України в 20-30 pp. XIX ст.

1. Причини загострення політичної боротьби у 20— 30-ті pp. XIX ст.

2. Масонство.

3. Таємні політичні організації.

4. Польський рух, польське повстання 1830— 1831 pp.

Велика французька революція дала початок боротьбі населення за соціальні і політичні права. Прагнення до змін охопили майже всі прошарки суспільства. По всій Європі формувалися різноманітні клуби, таємні товариства, які ставили собі за мету здійснити зміни в існуючому ладі. Активно формуються ліберальні, консервативні, соціалістичні вчення, виникають політичні організації, таємні товариства, масонські ложі. Усі вони прагнули змін. Під впливом цих процесів в Україні теж починають виникати таємні політичні товариства.

Безпосереднім поштовхом для їх утворення послужили настрої, якими перейнялися російські офіцери-дворяни після перемоги над Наполеоном. Повернувшись з переможних походів по Західній Європі, вони зовсім іншими очима дивилися на російську дійсність. Політичний режим самодержавства та кріпосницькі порядки сильно контрастували з ідеями, гаслами, які проголосила Велика французька революція: "Свобода, рівність, братерство!"

Таємні товариства, що виникали в Україні, прибирали форму модних на той час масонських лож. У 1818-1819 pp. такі ложі виникли у Києві ("З'єднані слов'яни") та у Полтаві ("Любов до істини"), Одесі, Житомирі, Кам'янці-Подільському. Серед їхніх членів були відомі українські діячі: Іван Котляревський, Василь Капніст, Василь Лукашевич, а також пізніші лідери декабристського руху Павло Пастель, Михайло Орлов, Михайло Бестужев-Рюмін. Хоч ці ложі були створені в Україні, однак їхня діяльність не мала українського національного характеру. Однією з цілей, яку ставили перед собою організатори перших таємних товариств в Україні, було залучення малоросійського дворянства до опозиційного всеросійського руху. Українські дворяни-масони не висували специфічно національних вимог. Інший характер мали ложі, які діяли на Правобережній Україні. їхніми членами були польські шляхтичі, не пов'язані з російським масонством. Своєю головною політичною метою ці ложі вважали відновлення Польської держави у кордонах 1772 р. Багато з членів масонських лож в Україні ввійшли до складу декабристських організацій. Україна поряд з Санкт-Петербургом стала основним полем діяльності декабристів — лише у цих двох центрах декабристського руху дійшло до відкритого збройного виступу проти самодержавства.

1822 р. царський уряд забороняє діяльність лож, а їх члени піддаються переслідуванню.

У 20-х роках XIX ст. в Україні з'являються таємні політичні гуртки. Одним з перших був заснований гурток "Малоросійське Таємне товариство", головою якого був В. Лукашевич. У програмі товариства ("Катехізис автономіста") проголошувалось прагнення домогтись від'єднання України від Росії і приєднання до відродженої Польщі.

Наприкінці 20-х років у Харківському університеті і Ніжинській гімназії утворились таємні гуртки, які поширювали заборонену літературу, на своїх засіданнях критикували існуючий лад.

На відміну від Лівовобережної України, на Правобережжі не проводилось тривалий час заходів, які б ставили собі за мету тіснішу інтеграцію цього краю у склад Російської імперії. Царський уряд мовчазно визнавав порядки, які існували ще за часів Речі Посполитої на Правобережній Україні, і залишив практично незмінними права і привілеї місцевої польської шляхти. Значна частина правобережних шляхтичів були потомками українських родів, сполячених після прийняття католицької віри у XVII—XVIII ст. Вони мріяли про відновлення Речі Посполитої у кордонах 1772 р. Тому у першій третині XIX ст. Правобережна Україна була тереном активізації польського руху.

Польське повстання 1830—1831 pp. проти самодержавства не було підтримано українським населенням Правобережжя. Повстання було придушено. Козацькі полки, сформовані для розгрому повстанців, було перетворено на регулярні війська, інші переведено на Кавказ. Царський уряд закрив Віленський університет та Кременецький ліцей. У 1839 р. на Правобережжі було скасовано церковну унію, а всіх греко-католицьких віруючих примусово переведено у православ'я. Репресіям було піддано польську шляхту.

Правобережна Україна протягом ЗО—40-х років була полем битви між російськими і польськими впливами. Обидві сторони сходилися між собою у запереченні права українського народу на вільний самостійний розвиток.

Ключові дати

1818—1822 pp. — діяльність масонських лож

1830-1831 pp. ---- польське повстання