Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

VII. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ.

УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

7.4. Місце України в міжнародних відносинах Європи часів Богдана Хмельницького

1. Місце України в міжнародних відносинах Європи в середині XVII ст.

2. Напрями зовнішньої політики Б. Хмельницького.

У середині XVII ст. в Європі відбулись значні зміни: Центральна Європа була спустошена Тридцятилітньою війною, було закріплено політичну роздрібненість Німеччини, Голландія остаточна домоглась своєї незалежності, в Англії вибухнула революція, у Франції утверджувалась абсолютна монархія.

У результаті перших перемог козаків під керівництвом Б.Хмельницького і відродження Української держави відбулись вагомі зрушення у Східній Європі. Речі Посполитій, одній з наймогутніших держав, опорі католицького світу, було завдано могутнього удару. Це відразу порушило рівновагу в регіоні. Традиційні суперники і вороги Польщі намагалися використати ситуацію, що склалася. У конфлікт безпосередньо і опосередковано були втягнуті Кримське ханство, Молдавія, Трансільванія, які були васалами Османської імперії, Московська держава, Швеція, Венеція, Австрія. Б.Хмельницький намагався використати зміни, що відбулись у Східній Європі.

Особливістю національно-визвольної боротьби українського народу середини XVII ст. стало те, що зовнішньополітичний чинник був одним з провідних. До того ж в очах європейських правителів Б.Хмельницький був самозванцем, не спроможним підтвердити свого походження, яке б давало йому право стати правителем держави. Йому потрібен був покровитель або якась династична комбінація (прагнення одружити Тимоша на дочці молдавського володаря і була такою спробою).

Уже на початку визвольної боротьби союз з татарами дав змогу перемогти Б.Хмельницькому в кількох вирішальних битвах. Але зростання могутності Української держави не входило в плани Кримського ханства. Спроби залучити до боротьби проти Польщі Молдавію і Трансільванію були невдалі, а тривала боротьба виснажила сили народу. Залишався один вихід — союз з Москвою. Московська держава, яка перші роки визвольної боротьби, хоча і зберігала нейтралітет, однак пильно стежила за розвитком подій. Звернення Б.Хмельницького за допомогою вона вирішила використати в своїх інтересах: стати домінуючою силою у Східній Європі, максимально ослабити основного свого суперника — Польщу. Переяславська угода (1654) склала нову розстановку сил, в якій Україна стала розмінною монетою у великій політичній грі між Польщею, Росією та Туреччиною. Усвідомивши це, Б.Хмельницький намагався вирвати Україну з такого плину подій. Війна Швеції з Польщею дала Україні шанс стати самостійним чинником європейської політики. Але реалізувати цю можливість так і не вдалось через змову Москви і Польщі, смерть Б.Хмельницького і Руїну в Україні.