VI. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

6.4. Архітектура та образотворче мистецтво XVI — першої половини XVII ст.

1. Особливості розвитку української культури XVI першої половини XVII ст.

2. Розвиток архітектури.

3. Розвиток образотворчого мистецтва.

Падіння у середині XV ст. Візантійської імперії зумовило корінний перелом у духовному житті українського суспільства. Після певної паузи у розвитку української культури, своєрідного інтелектуального та культурного застою, розпочинається її переорієнтація на західну цивілізацію. Проте засвоєння надбань західноєвропейської культури відбувається не механічно, а шляхом переломлення через духовне надбання попередньої української духовної традиції.

Така докорінна зміна і зумовила особливості розвитку української культури, зокрема архітектури та образотворчого мистецтва, в XVI — першій половині XVII ст. Виявом цих якісних змін стали:

— відхід від візантійських зразків та канонів (в іконописі постаті святих виходять за межі візантійських умовностей і набувають рис індивідуальності, передається динаміка руху);

— поширення ідей гуманізму, реформації та контрреформації;

— поява нових форм самовираження і мистецьких стилів. Так, у живописі наприкінці XVI ст. з'являються нові жанри - портрет, пейзаж, історичний живопис .та ін. Зароджується стиль бароко;

— посилення світських елементів, зростання уваги до людини та її духовного світу;

— індивідуалізація творчості.

Протягом XVI - першої половини XVII ст. змінюється вигляд більшості українських міст. їх забудова починає впорядковуватися згідно плану. Зростає кількість мурованих споруд: церков, монастирів, світських будівель (будинки міщан і шляхти, магістрати тощо). Проте архітектура цього періоду представлена насамперед оборонними спорудами: замками, фортецями та іншими укріпленнями. Найбільш відомі, що збереглись на теперішній день: місто-фортеця Кам'янець-Подільський, замки Луцька, Острога, Меджибожа та ін. Значного успіху в будівництві оборонних споруд досягли козаки. Запорізька Січ була першокласною фортецею.

З початку XVII ст. оборонні споруди, світські будівлі, церкви набувають рис ренесансу (витонченість, декоративне оздоблення, великі вікна, скульптури та ін.). Найбільш відомі пам'ятки: "Чорна кам'яниця" на Ринковій площі у Львові, будинок Корнякта, каплиця Трьох Святих, церква Успіння Богородиці, кругла (нова) вежа Острозького замку та ін.

Видатними архітекторами цього стилю були П. Красовський, італійці Петро з Барбони та його учень Павло Домінічі Римлянин.

Основна маса споруд XVI - першої половини XVII ст. до нас не дійшла. Незважаючи на широке кам'яне будівництво, основна маса будівель споруджувалась з дерева.

Для образотворчого мистецтва цього періоду властиве художнє використання народних і релігійних традицій. Його головними жанрами були фрески (польські королі доручали українським майстрам розписувати найголовніші храми Польщі — вавельська каплиця і кафедра у Кракові тощо), ікони. До кращих зразків української іконографії та церковного різьблення цього періоду належить іконопис в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря, Богородчанський іконостас у Скиті Манявському у Галичині видатного маляра й різьбяра Іова Кондзелевіча, світські полотна (портрети, пейзажі тощо). У живописі світського характеру найпопулярнішим стає легендарний образ козака Мамая. Збереглось чимало тогочасних портретів: К.Острозького, Р.Сангушкого, К.Корнякта, Софії Тарковської та ін.

Окрім того, розвивалося й образотворче мистецтво малих форм — оформлення рукописних і друкованих книг, заставок тощо. Високомистецьким твором є Пересопницьке Євангеліє. В оформленні книг цінними є гравюри, на яких зображені історичні події XVI — першої половини XVII ст.