І. НАЙДАВНІШІ ЧАСИ. ПОЧАТКИ ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

1.2. Племена трипільської культури.

1. Відкриття культури.

2. Походження трипільців.

3. Господарство трипільців.

4. Житло. Поселення трипільців.

5. Кераміка. Мистецтво.

Наприкінці XIX ст. київський археолог Вікентій Хвойко біля села Трипілля (Київщина) дослідив поселення і відкрив нову археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення дістала назву трипільська.

Творці цієї культури заселяли в IV-III тис. до н.е. територію від Дніпра до Карпат. Походження трипільців остаточно не з'ясовано, але більшість вчених вважають, що це прийшлі племена, які частково злилися з неолітичними племенами Буго-Дністровської культури. Головним їх заняттям було зернове землеробство (сіяли жито, пшеницю, ячмінь, просо). Крім того, вони займалися садівництвом (вирощували абрикоси, сливи, аличу), скотарством та рибальством. Для обробки землі використовували мотики, а згодом і рало. Зернові культури збиралися дерев'яними серпами з роговими та крем'яними вкладками. Господарство велось так інтенсивно, що через 50-100 років земля виснажувалась і люди змушені були переселятися.

Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді. Проте основною сировиною для виготовлення знарядь праці та зброї залишалися кремінь та дерево.

Високо, як ніде в Європі, у них була розвинена житлова архітектура. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина.

Хати були згуртовані в села, що вказує на високий ступінь родової організації. Вони були розташовані колом, серед якого стояв громадський будинок для сходин та спільних культових обрядів. Найбільше таке поселення було відкрите біля села Володимирівки на Кіровоградщині, де розкопки виявили 200 хат, розташованих п'ятьма концентричними колами. Навколо таких великих протоміст розташовувались невеличкі поселення, утворюючи округи з населенням у 15-25 тис. осіб.

Найбільш прикметною для трипільської культури була її кераміка. Вона добре випалена і орнаментована. Провідними мотивами орнаменту були спіралі і волюти, виконані темногнідою, іноді аж чорною і білою фарбами на чорному тлі посудини. Крім того, на мальованому посуді зустрічаються схематичні малюнки свійських тварин, зображення жінок, що мало магічне значення. Такі зображення збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках.

Виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні людські і тваринні фігури з глини. Найбільше було зображень жінки, їх фігурки мали культове значення і втілювали образ праматері-родоначальниці у матріархальній родині.

Трипільська культура була найвищим культурним виявом Європи в IV-III тис. до н.е., характерні риси якої дають підстави називати її цивілізацією.

Ключові дати

IV-III тис. до н. е - існування Трипільської культури (цивілізації).