Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

II. КИЇВСЬКА РУСЬ

2.9. Соціально-економічний розвиток Київської держави в IX—XII ст.

1. Дискусія: чи була Київська Русь феодальною державою.

2. Соціальний розвиток Київської Русі.

3. Міста.

4. Торгівля.

5. Землеробство і промисли.

Питання соціально-економічного розвитку Київської Русі є дискусійним в історичній науці. Суть питання полягає в тому, чи є Київська Русь феодальною державою, як інші держави Західної Європи.

Значна частка вчених стверджує, що Київська Русь була феодальним суспільством. У той же час інші вчені, вказуючи на те, що:

— у Київській Русі не було чіткої системи васалітету (основної ознаки феодалізму);

— значна роль торгівлі і міст;

— знать і сам Великий князь перевагу віддавали торгівлі, а не організації праці залежних селян;

— наявність переважної маси вільного селянства, яке мало більше прав, ніж західноєвропейський селянин;

— праця значної маси ремісників не на замовлення, а на ринок.

Усі ці та інші особливості дають їм право робити висновок, що Київська Русь була унікальною і самобутньою соціальною системою, але вона еволюціонозувала у бік європейського феодалізму.

Основними верствами суспільства Київської Русі були:

— "мужі"— знать, бояри на чолі з Великим князем (княжі воїни, старші Й молодші дружинники, племінна (місцева) знать);

— "люди"— міська знать (купці, пов'язані з міжнародною торгівлею);

— "молодші люди" - мешканці міст (дрібні торгівці, крамарі, ремісники);

— "чернь" — найбідніші прошарки міста (грущики, підмайстер'я та ін.);

— селяни (смерди) — основна маса населення.

Селяни поділялись на групи в залежності від ступеня залежності від знаті.

На найціннішій ступені соціальної драбини знаходились раби (холопи). Раби були одним з основних товарів, що продавали київські купці. У рабство потрапляли полонені, злочинці, боржники.

З прийняттям християнства з'являється ще один значний прошарок суспільства — духовенство, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких богів, культів.

У Київській Русі 13—15% населення мешкало у містах і селищах, яких нараховувалось близько 240. Але тільки 74 міста мали населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, у якому мешкало 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста в Київській Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-воєнними.

Торгівля в Київській Русі розвивалась завдяки наявності таких важливих торговельних шляхів, як із "варягів у греки" (з Балтійського у Чорне море), по Волзі до узбережжя Каспійського моря.

Незважаючи на значну роль торгівлі і ремесла, переважна частина населення займалась землеробством і різними промислами. У землеробстві використовувався плуг із залізним ралом і дво-, трипільна система сівозміни. Значне місце посідало скотарство. Розводилась велика рогата худоба, коні, свині та ін.