Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Україна: між перемогами і поразками

Публікації

ВАМ, ЩО ВПАЛИ

(В двадцять і п'яту річницю Першого та п'яту Другого Базару)

Ви впали в нерівному, затяжному бою. Ви впали, поливши своєю кров'ю плодючий український чорнозем, витиснувши сліди своїх скривавлених ніг на білому килимі раннього снігу.

Коли на українських землях зударилися світи, Ви кинули мужній виклик демонам знищення та руїни.

На шляхи Вашого походу, що покривалися Вашими трупами, що багряніли від Вашої крови, дивився байдуже заблуканий світ. Палаючі вогнем Ваші очі були чужими йому. Дикий рев катів, глухі стріли чекістів у Ваші груди не зворушували його сумління!

Ви вмирали, коли український народ блукав на роздоріжжі. Довгі воєнні громи великої війни приглушили його чуйність, великі зусилля послабили сили, а ворог підступно вкрадався в його серце. Трійлива їдь чужих доктрин, стовпи чужих горизонтів затемнювали український небосхил. І тоді Ви, мов ясні метеори, запалили українське небо пожарами великого зусилля. Ви прошили українську темряву блиском тверезого вояцького розуму — революційним очайдушним чином!

Ви на сторожі Українського Завтра поставили сильну твердиню - непоборну кріпость, що їй ім'я - 359 ЛИЦАРІВ БАЗАРУ. Вона врита в українську землю, що століттями видає нових борців. Вона збудована зо світлих традицій українського минулого та зцементована Вашою святою кров'ю.

Ви відійшли у простори Вічности. Але Ваш голос могутнім відгомоном лунав по всій Україні. Українські села та міста перемінювалися у фронти боротьби з наїзником.

Червоний демон шалів і впивався кров'ю мільйонів людей. Квітуча Україна забагряніла від людської крови, затремтіла стогоном катованих. Понад десять мільйонів згинуло в паші кровожерного вампіра. Він впивався, щоб знищити тих, яких він ошукав, щоб на кістках своїх жертв будувати свою деспотичну імперію.

Бій притихав, і німіла здесяткована наїзником Україна. А з димів імперіялістичного чаду піднімався другий — брунатний вампір, що гострив свої кігті, щоб здушити червоного і, вирвавши йому Україну, виссати з неї останки крови.

І коли здригнувся світ від зудару двох титанів з Апокаліпси, по українській землі пролунав знову могутній зов до боротьби. І тоді на місце тих, що впали, прийшли Ви, нові борці — зроджені з їх крови та великих поривів духу. На місце Андрухових прийшли Баранівські, на місце Опок - Волиняки, Сурмачі, Яхни, Орещенки - команданти українського революційного підпілля.

Ви вдруге підняли знесилену Україну до чину та боротьби й освітили український світ своїми чинами.

У двадцяту річницю розстрілу 359 большевицькими наїзниками під Базаром Ви на їх могилі з тисячами українських селян, робітників та інтелігенції складали присягу на те, що сили свої віддасте Україні - Ви кинули мужній виклик обом вампірам.

Кілька днів по Другому Базарі брунатний вампір розпаленими кігтями в'їдався у Ваше тіло. Виснажені тортурами в німецьких катівнях, Ви над могилою смерти на Мальованці біля Житомира попереджали стріли катів своїм могутнім: «Стріляй, кате, — слава Україні». Кожного дня й цілими тижнями кривавого листопада і грудня двадцятої річниці Базару неслося вулицями Житомира Ваше грімке — «Ми з Базару», — що переходило в величне — «Ще не вмерла».

Вас не розумів світ. Ваших поривів не розуміли й деякі свої «революціонери», що вище України поставили себе, вище любови до катованої Вітчизни — свою амбіцію влади, що забули про українську мораль та закони української землі.

Ми перед Вами, лицарі Базарів, у річницю Вашої смерти відкриваємо свої чисті серця, Вам, що впали, прирікаємо вірність Вашим заповітам.

Вам, що впали на тернистому шляху боротьби, поклониться завтра байдужий світ, якого червоний демон запалить пожарами його хати. Вам поклониться все, що здорового має Україна, та об'єднається до нового вирішального походу.