Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія українського суспільства

1.8. Історичний вплив Київської Русі на розвиток Європейської цивілізації

Київська Русь — приклад класичної ранньофеодальної держави. Вона поєднала в собі риси розвинутих європейських держав і напівдикої Азії. Увібравши риси цих двох світів, Давньоруська держава змогла розвинути власну соціальну, економічну й політичну систему, досягти величі цивілізації в найбільших центрах держави. Західні країни були вражені розвитком ремесла, торгівлі Київської Русі. Давньоруська культура взагалі не мала аналогів у світі та стала взірцем культурних здобутків для інших європейських держав.

Історичні факти свідчать про тісні зв’язки Київської держави із Заходом у князівський період. Саме ці зв’язки й відрізняють її від інших східноєвропейських держав, які в той час були лише в стадії державотворення. Крім того, що Київська Русь була органічною частиною Європи з часів прийняття християнства, вона значно впливала на європейську політику. Недарма більшість королівських династій намагалися вигідно породичатися з представниками родини Рюриковичів.

Першим практику династичних шлюбів започаткував Володимир Великий, одружившись із сестрою візантійського імператора, тим самим зміцнивши зв’язки з Константинополем. Завдяки вдалим династичним шлюбом своїх дітей Ярослав Мудрий отримав прізвисько «тесть Європи». Його донька Анна Ярославівна, ставши дружиною французького короля, принесла до Європи частину української культури.

Історичне значення Київської Русі полягає насамперед у тому, що вона змогла поєднати всі східнослов’янські племена в єдину державу. Це державне утворення створило сильну централізовану владу на чолі з князем. Поступово навіть неслов’янські народи були приєднані до складу держави й отримали досвід державотворення, який використали в майбутньому.

Завдяки своїй потужній обороноздатності Київська Русь неодноразово рятувала Європу від набігів кочових племен. Вона ставала своєрідним буфером на шляху хозарів, печенігів, половців і монголо-татар, які, витративши свій військовий потенціал на теренах Русі, уже не були здатні продовжувати свої загарбницькі походи на Заході Європи. Таким чином Русь вберегла європейську цивілізацію від руйнації, пожертвувавши своєю долею заради Європи, забезпечивши їй сприятливі умови для розвитку. Водночас Руська держава стала містком, через який здійснювався культурний і торговельний обмін між Західною Європою та Сходом. Однак у самій Русі це зумовило поглиблення внутрішнього розколу та викликало суперечності в соціокультурному розвитку.

Заслугою Київської Русі було й те, що, прийнявши християнство, вона посилила вплив слов’янських народів на європейську політику. Ставши на один щабель з потужними християнськими країнами, Давньоруська держава могла впливати на європейську політику. Історичний досвід Київської Русі переймали інші європейські держави, які в багатьох аспектах стояли на щабель нижче від неї.