Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Навчальний посібник

РОЗДІЛ ІV. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ КУРСУ

Модуль 2. Нова історія України (1648-1917 рр.)

Тема 7. Українське національне відродження ХІХ ст.

Лекція № 10. Розширення українського національного відродження в ІІ половині ХІХ ст.

1. Скасування кріпацтва та реформи в Україні.

2. Вплив на українське відродження громадівського руху.

3. Народницький рух у 60-80 роки ХІХ ст.

4. Посилення національного руху в західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.

5. Започаткування руху за політичну незалежність України.

5. Започаткування руху за політичну незалежність України.

Наприкінці ХІХ ст. у Західній Україні під впливом радикалізації суспільно- політичного життя активізується політична думка. Член Русько-української радикальної партії Ю. Бачинський у 1895 р. видав знамениту книжку під назвою «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена»). В ній автор першим у вітчизняній суспільно-політичній думці порушив питання про політичну незалежність українського народу в єдиній соборній державі.

Бачинський Юліан Олександрович (1870-1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист. Здобув освіту в Львівському і Берлінському університетах. Протягом 1905-1906рр. перебував у США та Канаді. В 1918 р. - член Української національної Ради в Галичині. 1919-1921 рр. - голова дипломатичної місії УНР у Вашингтоні. З 1921 р. - в еміграції. В 1933 р. приїхав до УРСР, працював науковим співробітником «Української Радянської Енциклопедії». У1934р. заарештований та засуджений до 10-річного ув’язнення у таборах ГУЛАГу, де 6 червня 1940 р. помер.

Політична самостійність України, вважав Ю. Бачинський, є необхідною умовою її економічного і культурного розвитку. Це була смілива спроба обґрунтувати функції майбутньої держави, яка повинна мати свої фінанси, армію, торгівлю, промисел, здійснювати внутрішню і зовнішню політику.

Ю. Бачинський не вважав створення держави самоціллю, а бачив у ній лише найважливіший засіб для забезпечення можливості вільного культурного розвитку народу. В далекому майбутньому, на його думку, відпаде необхідність в її існуванні. Відповідно асимілюються нації, злившись в один антропологічно- культурний тип. У цьому питанні Ю. Бачинський перебував під впливом класичної схеми марксизму.

Він стверджував, що самостійність України не стосується лише українського народу, а є справою всіх націй, які населяють її етнічну територію, наголошував, що спільний інтерес змусить їх усіх стати українськими патріотами.

Ідеї Ю. Бачинського справили помітний вплив на всіх національно свідомих українців. У 1895 р. під впливом молодих радикалів (Ю. Бачинського, М. Ганкевича, О. Колесси, Є. Левицького, В. Охрімовича) змінила свою програму Русько-українська радикальна партія. Висунуту нею раніше вимогу перебудови Австро-Угорщини на федеративних засадах було доповнено положенням про державну самостійність України. Проте політичну самостійність українського народу ця партія розглядала як стратегічну мету.

Самостійницьку позицію зайняла Українська соціал-демократична партія (УСДП). Її основною метою було досягнення українським народом національного визволення і політичної самостійності, створення вільної держави українського люду, української республіки.

Незалежність України визнавала й Українська національно-демократична партія, програма якої передбачала завоювання українсько-руським народом культурної, економічної та політичної самостійності, злиття його в монолітний національний організм.

Проблема державності у програмах українських партій наприкінці ХІХ ст. певною мірою були навіяні політичним романтизмом. Проте загалом вони адекватно відображали напрям думок, прагнень передової української інтелігенції.

Отже, у другій половині ХІХ ст. в західноукраїнських землях активізується суспільно-політичний рух, а якому злились різні течії, що виражали інтереси й ідеологію різних прошарків населення. Динаміка цього руху найяскравіше проявилась в загостренні протиріч між москвофілами, народовцями та радикалами. Важливу роль у розвитку національної самосвідомості та національного руху як у західних, так і в східних українськихземлях відіграли народовські періодичні видання, культурно-освітні та наукові товариства, програми й політичні документи перших українських політичних партій.

На політичному обрії України постали нові сили з числа української інтелігенції та молоді, які, відійшовши від культурництва, зосередилися на політичних проблемах українства, стали виразниками державницьких самостійницьких ідей. Багатьом з них згодом випало втілювати їх, обстоювати у жорстокій боротьбі. Це покоління, як і той політично нестійкий час, І. Франко назвав «Молода Україна». Висунення ідеалу незалежної Української соборної держави, згуртування навколо неї значних національних сил було головним досягненням західних українців наприкінці ХІХ ст. Це свідчило про завершення процесу формування новітньої державницької ідеології свідомого українства.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Дайте характеристику головним реформам у Російській імперії у другій половині ХІХ ст.

2. Як вплинули російські реформи на Україну?

3. Назвіть головні соціально-економічні зміни в Україні в другій половині ХІХ ст.

4. Дайте оцінку етносоціальної структури населення України у другій половині ХІХ ст.

5. Охарактеризуйте основні напрями в українському національному русі другої половини ХІХ ст.

6. Яких форм набув процес політизації національного руху в західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.?

7. Дайте оцінку Емського акту.

8. Що об’єднувало та розмежовувало перші національні партії?

Орієнтовні теми рефератів:

1. Політика царського уряду в українському питанні в другій половині ХІХ ст.

2. Поглиблення соціального розшарування українського суспільства.

3. Громадський рух в Україні та його ідеологи.

4. Особливості національного руху в західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

5. Перші політичні партії в Західній Україні в кінці ХІХ ст.

Література для самостійної роботи:

Грушевський М. Про українську мову і українську школу / М. Грушевський. - К.: Веселка, 1991. - 46 с.

Голубенко П. Русифікація України і український культурний процес у ХІХ ст. / П. Голубенко // Березіль. - 1994. - № 12.

Касьянов Г. Україна в російському історичному дискурсі: проблеми дослідження та інтерпретації / Г. Касьянов, в. Смолій, О. Толочко. - К.: Інст-т іст. Укр. НАНУ. - 2013. - 128 с.

Колесник І. І. Гоголь у культурно-інтелектуальній історії України: міфи та стереотипи (до 200-річчя Миколи Гоголя) / І. І. Колесник // Укр. іст. журн. - 2009. - № 2.

Кондратюк Н. Нариси історії українського національного руху ХІХ ст. / Н. Кондратюк. - Тернопіль, 1993.

Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти / Г. Корольов. - К.: Ін-т іст. Укр. НАНУ, 2012. - 250 с.

Кравченко В. В. Нариси з української історіографії епохи національного відродження (друга половина XVIII - середина ХІХ ст.) / В. В. Кравченко. - Х.: Основа, 1996. - 376 с.

Круглашов А. М. Політична етика Михайла Драгоманова (теоретичні аспекти) / А. М. Круглашов // Укр. іст. журн. - 2000. - № 3. - С. 73-92.

Молчанов В. Державницька думка Михайла Драгоманова / В. Молчанов. - К., 1994.

Наумов С. О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті роки ХХ ст. - лютий 1917р.) / С. О. Наумов. -Х.: ХНУ імені в.Н. Каразіна, 2006. - 344 с.

Наумов С. О. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини ХІХ - початку ХХ ст. / С. О. Наумов, С. І. Посохов // Укр. іст. журн. - 2005. - № 1.

Прохій С. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського / С .Плохій. - К.: Критика, 2013. - 559 с.

ПрисяжнюкД. П. Українське селянство ХІХ-ХХ ст.: еволюція, ментальність. Традиціоналізм / Д. П. Присяжнюк. - Черкаси, 2002.

Світенко С. І. Народництво в Україні: сучасний погляд на проблему / С. І. Світленко // Укр. іст. журн. - 1997. - № 3, 4.

Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1817-1914). Зб.документів і матеріалів. - К.: Інст. іст. Укр. НАНУ., 2013. 810 с.

Щербак М. Г. Національна політика царизму на Правобережній Україні (друга половина ХІХ - поч. ХХ ст.): навч. посібник / Н. М. Щербак, Н. О. Щербак. - К., 1997.

Яремчу В. Д. Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України: корпоративний аналіз (1899-1918 рр.) / В. Д. Яремчук. - К.: Інст. іст. Укр НАНУ., 2012. - 504 с.