Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Навчальний посібник

РОЗДІЛ ІV. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ КУРСУ

Модуль 2. Нова історія України (1648-1917 рр.)

Тема 7. Українське національне відродження ХІХ ст.

Лекція № 9. Україна в першій половині ХІХ ст.

1. Початки українського національного Відродження

2. Початок Українського відродження в Слобідській Україні.

3. Політизація національного руху в першій половині ХІХ ст.

4. Особливості національного відродження в західноукраїнських землях.

5. Вплив європейських революцій 1848-1849 рр. на політичне життя українських земель.

4. Особливості Відродження в західноукраїнських землях.

Унаслідок розпаду Польщі західноукраїнські землі (Галичина з 1772 р., Буковина з 1775 р.) опинилися у складі Австрії, називаючись королівством Галичини і Володимири, а Закарпаття - під Угорщиною. Австрія тоді переживала період «освяченого абсолютизму», реформуючи різні сфери внутрідержавного життя. Для українців настали дещо кращі часи, оскільки уряд намагався урівняти їх у правах з іншими народами держави, підтримував політику Папи Римського щодо закріплення українських церковних традицій.

У Галичині перший гурток, який свідомо виражав національну ідею, виник наприкінці другого десятиліття ХІХ ст. У Перемишлі було засноване товариство для поширення народної освіти, історії, української мови й усної творчості. Іван Могильницький створив першу в Галичині «Граматику» української мови. У науковому трактаті «Відомість о руськім язиці» (1829) він спростував погляди окремих польських учених, які не визнавали окремішності української мови, доводив, що початки її сягають часів Київської Русі.

На початку 30-х років ХІХ ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів, де було утворено напівлегальне демократично-просвітницьке й літературне угруповання «Руська трійця». Термін «Руська» тоді означав «українська». Засновники об'єднання Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький - були студентами Львівського університету, вихованцями греко-католицької духовної семінарії. Згуртувавши навколо себе однодумців, які поставили за мету піднесення національної свідомості та запровадження української мови в усі сфери громадського життя, вони записували фольклор, проголошували у церквах проповіді українською мовою. У 1837 р. тисячним накладом було надруковано підготовлений ними альманах фольклорних творів «Русалка Дністрова» - першу україномовну книгу, видану в західноукраїнських землях. Центральною в ній була ідея єдності західноукраїнських земель з усією Україною, відродження державності та політичної незалежності. Власті, вважаючи діяльність «Руської трійці» небезпечною, заборонили поширювати альманах, а його укладачів притягли до відповідальності. Незабаром це об’єднання розпалося. У 1843 р. помер М. Шашкевич, найактивніший діяч «Руської трійці». У 1848 р. перейшов на пропольські позиції І. Вагилевич. Тривалий час обстоював ідеї «Руської трійці» Я. Головацький, який з 1848 по 1867 рік був професором української мови та літератури у Львівському університеті, а в 1849 р. - його ректором. Згодом він приєднався до москвофілів і в 1867 р. емігрував до Росії. Загалом діяльність «Руської трійці» засвідчила реальну спробу народу Західної України заявити про свою самобутність.