Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: соціально-політичний аспект

УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.

Соціально-економічний розвиток та політичний лад України у другій половині XVII ст. Українська козацька держава після смерті Б. Хмельницького. Поділ України на Правобережну і Лівобережну. Руїна. І. Мазепа. Україна в часи Північної війни. Обмеження автономії України. Культура в Україні у другій половині XVII — першій половині XVIII ст.

Соціально-економічний розвиток та політичний лад України у другій половині XVII ст.

Визвольна війна на якийсь час розхитала феодально-кріпосницьку систему на українських землях. В ході війни була знищена земельна власність польських магнатів, а також значної кількості як польської, так і полонізованої української шляхти. Ці землі перейшли в підпорядкування військового скарбу. Тут утворились так звані військові села, які не були власністю окремих осіб, а підпорядковувались гетьмансько-старшинській адміністрації. Селяни, козаки та міщани завоювали своє право на землю. Кількість землі у козацтва, селянства і міщанства значно збільшилася за рахунок привласнення шляхетсько-магнатських угідь та освоєння пустищ. Існувало також общинне землеволодіння, але на общинні землі претендували всі, хто міг їх зайняти, внаслідок чого общинне землеволодіння поступово скорочувалось.Відроджувалась і зростала земельна власність православних храмів та монастирів. На початку ХVІІІ ст. монастирям належало на території Гетьманщини майже 300 сіл і хуторів. Гетьманський уряд, роздаючи монастирям універсали на земельне володіння, наказував селянам, які не були вписані до козацького реєстру, виконувати «звикле послушенство».Чітких форм набрала земельна власність козацької старшини. Вона існувала у вигляді рангових і приватних (довічних) володінь. Зростанню козацько-старшинського землеволодіння сприяла політика гетьманського і царського уряду. Козацька старшина і заможні козаки поступово прибирали до рук промисли і торгівлю в Україні, перетворюючись в нових, тепер уже українських магнатів. Серед останніх були П. Тетеря, С. Зарудний, І. Виговський, сам Богдан Хмельницький. З часом козацька старшина посилила утиск прав рядового козацтва, одночасно зростала залежність українського селянства від нових землевласників. 

Після визвольної війни на Гетьманщині збереглась і українська шляхта, зокрема та її частина, яка брала участь у боротьбі проти польсько-шляхетського панування. З часом українська шляхта розчинилась в масі козацької старшини та заможного козацтва.

Повернення феодальних порядків в Україні не могло не загострити протиріч між народними масами і новим панівним станом в особі української шляхти і козацької старшини. Збройні виступи народних мас проти тепер уже власних феодалів стали неминучими. Україна стояла на порозі громадянської війни. Це було особливо небезпечно, перш за все тому, що молода українська держава продовжувала національно-визвольну боротьбу з іноземними загарбниками за утвердження своєї державності. Антифеодальні виступи почалися ще за життя Б. Хмельницького. У квітні 1657 р. відбулось повстання рядових козаків на Січі у липні 1657 р.— козаків у війську.