Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із «Повісті минулих літ» про з’їзд князів у Любечі

У рік 6605 [1097]. Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид

і Олег, і Ярослав — Святославів [уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод; Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі: «Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая». І, поцілувавшись, пішли вони до себе.

1) Коли відбулася описана в джерелі подія?

2) Із якою метою збиралися з’їзди князів у період феодальної роздробленості?

3) Проаналізуйте головні рішення з'їзду князів у Любечі.

4) Який принцип наслідування закріпив Любецький з'їзд? Визначте наслідки такого рішення.

5) Чи досяг з’їзд князів у Любечі поставленої мети? Чому?

6) Як ви гадаєте, чому князівські з’їзди не змогли примирити удільних князів і припинити князівські усобиці?

Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха

...Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не

давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської... Паче всього — гордості не майте в серці і в умі... Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться!.. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо всьому душа погибає і тіло... А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій... А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви ходити.

1) Що вам відомо про життя та діяльність автора джерела?

2) Які настанови дає Володимир Мономах своїм нащадкам? Поміркуйте, чи втратили вони свою актуальність сьогодні.

3) Доведіть, що Володимир Мономах був видатним мислителем свого часу.

Із «Повісті минулих літ» про навалу монголо-татар на Київську Русь

Батий же, взявши Козельськ, пішов у землю Половецьку, а звідти став посилати [війська] на городи руські. І взяв він город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив, і начиння церковне незчисленне срібне й золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа, преподобного Симеона, вони убили. У той же час послав він [війська] на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зо всіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав 9, і безліч із воїв його побито було, і взяли вони город, і запалили вогнем. Єпископа [Порфирія] вони зоставили живим і одвели його в Глухів. Менгухан тим часом прийшов розвідати город Київ, і став він на тій стороні Дніпра коло Городка Пісочного. Побачивши город, він здивувався красі його і величі його..

1) Що ви дізналися із наведеного джерела про навалу монголо-татар на Південно-Західну Русь?

2) Які давньоруські міста зазнали нападу монголо-татар?

3) Поясніть, чому монголо-татарам вдалося швидко заволодіти руськими містами.

4) Якаїдоля очікувала місто Київ?