Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із доповіді першого секретаря ЦК КПРС тов. М. Хрущова XX з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу «Про культ особи та його наслідки»

Свавілля Сталіна щодо партії, її Центрального Комітету особливо стало виявлятися після XVII з’їзду партії, що відбувся в 1934 р... Комісія ознайомилася з великою кількістю матеріалів в архівах НКВС, з іншими документами і встановила численні факти фальсифікованих справ проти комуністів, неправдивих обвинувачень, кричущих порушень соціалістичної законності, у результаті чого загинули безневинні люди. З’ясувалося, що багато партійних, радянських, господарських працівників, яких обвинувачували в 1937-1938 рр. як «ворогів», насправді ніколи ворогами, шпигунами, шкідниками і т. п. не були, що вони, по суті, завжди залишались чесними комуністами, але були обмовлені, а іноді, не витримавши звірячих тортур, самі себе обмовляли (під диктовку слідчих-фальсифікаторів) різноманітними тяжкими і неймовірними обвинуваченнями.

Установлено, що з 139 членів та кандидатів у члени Центрального Комітету партії, обраних на XVII з’їзді партії, було заарештовано та розстріляно (головним чином у 1937-1938 рр.) 98 чоловік, тобто 70 відсотків...

Це відбулося внаслідок зловживань владою з боку Сталіна, який почав застосовувати масовий терор проти кадрів партії...

Склалася ганебна практика, коли в НКВС формувалися списки людей, справи яких підлягали розгляду на Військовій колегії, і їм заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки направлялись Єжовим особисто Сталіну для санкціонування передбачених мір покарання. У 1937-1938 рр. Сталіну було направлено 383 таких списки на багато тисяч партійних, комсомольських, військових і господарських працівників і була отримана санкція...

Сталін був людиною дуже недовірливою, із хворобливою підозрілістю... Хвороблива підозрілість призвела до огульної недовіри, у тому числі і щодо видатних діячів партії, яких він знав багато років... Маючи необмежену владу, він допускав жорстоку сваволю; пригнічував людину морально і фізично... Культ особи набрав таких страхітливих розмірів головним чином тому, що сам Сталін усіляко заохочував і підтримував звеличування його персони... Одним із найбільш характерних виявів самозвеличування і відсутності елементарної скромності Сталіна є видання його «Короткої біографії», що вийшла у світ в 1948 р.

Із відгуку на рішення XX з’їзду КПРС учених науково-дослідного інституту педагогів УРСР

Рішуче засудження на XX з’їзді КПРС культу особи переконливо свідчить про силу і боєздатність нашої Комуністичної партії, про її тісний зв’язок із широкими народними масами. Подолання культу особи і його наслідків сприяє новому творчому розвитку радянської науки. Створені сприятливі умови для викорінення ворожих справжній науці догматизму, талмудизму, начотництва — невід’ємних супутників культу особи.

1) Чи можна, на вашу думку, XX з’їзд КПРС уважати визначною історичною подією в житті радянського суспільства? Свою відповідь аргументуйте.

2) Наскільки тісним був зв'язок Комуністичної партії з широкими народними масами?

3) У чому полягала обмеженість та половинчастість рішень XX з’їзду?

Звернення до уряду України доктора економічних наук, професора Харківського інженерно-економічного інституту

А. Лібермана про планування, прибуток і премії в народному господарстві України (1962 р.)

...Необхідно знайти досить просте й разом із тим обґрунтоване рішення одного з найважливіших завдань...: побудувати систему планування та оцінки роботи підприємств так, щоб вони були життєво зацікавлені в найвищих планових завданнях, у впровадженні нової техніки й покращенні якості продукції, одним словом, у найбільшій ефективності виробництва.

Отже, що ж конкретно пропонується для покращення справи?

1. Установити, що плани підприємств після узгодження та утвердження об’ємно-номенклатурної програми повністю складаються самими підприємствами.

2. Щоб гарантувати державну сумлінність і зацікавленість підприємств у максимальній ефективності виробництва, установити єдиний фонд для всіх видів матеріального заохочення залежно від рентабельності.

3. Централізовано утвердити як нормативи тривалої дії шкали заохочення залежно від рентабельності для різноманітних галузей і груп підприємств, що перебувають приблизно в однакових природних і технічних умовах.

4. Посилити й покращити централізоване планування шляхом доведення обов’язкових завдань (контрольних цифр) тільки до рад наргоспів. Ліквідувати практику розподілення будівель із боку раднаргоспів між підприємствами за «досягненим рівнем».

Зобов’язати раднаргоспи на основі економічного аналізу перевіряти, оцінювати й покращувати самостійно розроблені підприємствами плани без зміни при цьому шкал рентабельності як бази для заохочення підприємств.

5. Розробити порядок використання єдиних фондів заохочення

з прибутку підприємств, маючи на увазі розширення прав підприємств у витраченні фондів на потреби колективного й особистого заохочення.

6. Установити принцип і порядок гнучкого утворення цін на нові вироби з тим, щоб більш ефективні вироби були рентабельні і для виробників, і для споживачів, тобто для народного господарства в ці лому.

1) Підготуйте невелике повідомлення про життя та діяльність, автора джерела А. Лібермана.

2) У чому полягали традиційність і новаторство пропозицій ученого?

3) Порівняйте пропозиції А. Лібермана з рішеннями ЦК КПРС. прийнятими на початку 50-х pp. XX cm. Зробіть висновки

Закон СРСР про «Державні пенсії»

Пенсійне забезпечення гарантується створеним у СРСР соціалістичним ладом, в умовах якого назавжди ліквідована експлуатація людини людиною, безробіття і невпевненість трудящих у завтра ні ньому дні. Пенсійне забезпечення в Радянській державі здійснюється повністю за рахунок державних і громадських коштів... Право на пенсію по старості мають робітники і службовці: чоловіки — по досягненні віку 60 років і при стажу роботи не менше ніж 25 років; жінки — по досягненні віку 55 років і при стажу роботи не менші ніж 20 років.

1) Як наведене джерело відображає соціальну політику М. Хрущова?

2) Дайте власну оцінку діяльності М. Хрущова в соціальній сфері.

Із протоколу наукової конференції, організованої 11-15 лютого 1963 р. Київським університетом та Інститутом мовознавства Академії наук УРСР

Із виступу В. Лобка. Найбільше, найважливіше, найцінніше духовне багатство кожного народу є його мова. Мова — це душа народу, його серце, розум, думка. Зникла, асимілювалася мова — зник і нарід... Ось чому тих, які цураються рідної мови, вороже ставляться до неї, насміхаються з неї, перетинаючи їй широкий шлях у життя, — не можна вважати за людей. Вони гірше черв’яків, бо знищують свою рідну мову, вони тим самим живим у могилу кладуть свій народ.

Противники української мови так зараз розперезалися, що вирішили навіть у Київській музкомедії припинити ставити вистави українською мовою. На сьогодні майже не випускається технічна література українською мовою. Лише 5 % технічної літератури на Україні видається українською мовою, а 95 % російською. І коли який-небудь наполегливий автор усе ж таки зуміє домогтись, щоб його книжка була надрукована нашою мовою, то тираж такої книжки визначають дуже малий — не більше 500-1000 примірників.

1) Чим була викликана та в чому проявилася політика русифікації в Україні на початку 60-х рр. XX ст.?

2) Якою була реакція інтелігенції України на посилення русифікації?


загрузка...