Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубаря на V сесії ВУЦВК XII скликання про підсумки виконання першої п’ятирічки (8 лютого 1933 р.)

Україна, як і СРСР у цілому, має великі перемоги в боротьбі за успішне виконання завдань першої п’ятирічки за чотири роки...

Ми маємо ряд індустріальних, велетнів, що їх побудовано за ці чотири роки, і першим найліпшим та найбільшим велетнем є Дніпрельстан... Це є підприємство, про яке обізнаний увесь світ. І тепер оцінка Дніпрельстану й від наших ворогів і від наших друзів єдина: це підприємство найбільше у світі, побудоване на основі найновіших технічних досягнень...

У галузі електрифікації України ми за ці чотири роки маємо величезні досягнення. Так, установлена потужність усіх електростанцій (районних і комунальних) на кінець 1932 р. зросла майже в три ;і половиною разу проти рівня 1927-1928 рр...

...Наша кам’яновугільна промисловість за ці роки зросла так, що 1932 р. рівень видобування вугілля підвищився проти рівня 1927- 1928 рр. на 59 %...

Спорудженням нових велетенських шахт і реконструкцією та розширенням старих шахт ми значно посилили нашу кам’яновугільну базу. Досить сказати, що тільки за останні два роки п’ятирічки її українській частині Донбасу здано до експлуатації 47 великих потужних шахт...

У галузі металургії — нашій другій вирішальній дільниці соціалістичної індустрії — ми теж маємо великі досягнення за цю п’ятирічку. У нас пущено за ці роки дванадцять доменних печей, із яких сім печей відновлено під час реконструкції з певним розширенням, а п’ять доменних печей збудовано нових, із них чотири печі великої потужності, яких ніколи не було ні на Україні, ні в цілому Союзі...

Ми збудували Краматорський машинобудівельний завод, що цього року вступає окремими цехами до експлуатації. Ми збудували Луганський паротягобудівельний завод... Особливо слід підзначити спорудження Харківського турбогенераторного заводу, який має виробляти агрегатів загальним обсягом на 1,5 млн кВт на рік...

Так само треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу... завод дав нам уже понад 16 тис. тракторів, які тепер допомагають нам обробляти наші соціалістичні лани. Цей завод-велетень вбудовано за 15 місяців у чистому полі.

1) Поміркуйте, чому керівництво держави надавало такого значення побудові Дніпрогесу.

2) Які здобутки першої п’ятирічки відзначені в документі? Завдяки чому стали можливими успіхи в модернізації промисловості?

3) Із якими труднощами довелося зіткнутися при проведенні індустріалізації? Чому про них не йдеться в документі?

4) Що таке «штурмовщина»? Чи відображає це явище наведене джерело?

Із повідомлення газети «Правда» про рекорд О. Стаханова (2 вересня 1935 р.)

Кадіївський вибійник шахти «Центральна — Ірміне» пан Стаханов, на відзначення 21-ї річниці Міжнародного юнацького дня, установив новий всесоюзний рекорд продуктивності праці відбійним молотком. За 6-годинну зміну Стаханов дав 102 тони вугілля, що становить 10 % добового видобутку шахти.

1) Поясніть значення поняття «стаханівський рух».

2) Чим ви можете пояснити його виникнення та поширення?

3) У чому полягав секрет стаханівського рекорду?

4) Назвіть прізвища послідовників стаханівського методу роботи в інших галузях.

5) Якими були значення та наслідки стаханівського руху для розвитку радянської економіки?

Зі статті Й. Сталіна «Рік великого перелому» про розвиток сільського господарства (3 листопада 1929 р.)

Рухнули і розвіялися прахом твердження правих опортуністів (група Бухаріна) відносно того, що:

а) селяни не підуть у колгосп;

б) посилений темп розвитку колгоспів може викликати лише: масове невдоволення і розмичку селянства з робітничим класом;

в) «стовповим шляхом» соціалістичного розвитку на селі є не колгоспи, а кооперація;

г) розвиток колгоспів і наступ на капіталістичні елементи села може залишити країну без хліба.

Усе це рухнуло і розвіялося прахом, як старий буржуазно-ліберальний мотлох.

По-перше, селяни пішли в колгоспи, пішли цілими селами, волостями, районами.

По-друге, масовий колгоспний рух не ослабляє, а зміцнює змичку, даючи їй нову, виробничу базу. Тепер навіть сліпі бачать, що коли є якесь серйозне невдоволення в основних мас селянства, то воно стосується не колгоспної політики Радянської влади, а того, що Радянська влада не може угнатися за ростом колгоспного руху в справі постачання селянам машин і тракторів.

По-третє, спір про «стовповий шлях» соціалістичного розвитку села є спір схоластичний, гідний молодих дрібнобуржуазних лібералів типу Айхенвальда і Слєпкова. Ясно, що поки не було масового колгоспного руху, «стовповим шляхом» були нижчі форми кооперації, постачальницька і збутова кооперація, а коли виступила на сцену вища форма кооперації, її колгоспна форма, остання стала «стовповим шляхом» розвитку. -

По-четверте, тепер навіть сліпі бачать, що без наступу на капіталістичні елементи села і без розвитку колгоспного і радгоспного руху ми не мали б тепер ні вирішальних успіхів у справі хлібозаготівель, здобутих у поточному році, ні тих десятків мільйонів пудів недоторканних хлібних запасів, які вже нагромадилися в руках держави.

Більше того, можна з певністю сказати, що завдяки ростові колгоспно-радгоспного руху ми остаточно виходимо або вже вийшли з хлібної кризи.

1) Що вам відомо про згадану в джерелі групу Бухаріна?

2) Поясніть значення понять «колгоспи», «колективізація».

3) Чи відповідало дійсності змальоване в статті Й. Сталіна становище сільського господарства?

4) Чи дійсно селяни добровільно вступали до колгоспів?

5) Чи відповідає дійсності твердження Й. Сталіна, що «завдяки ростові колгоспно-радгоспного руху ми остаточно виходимо або вже вийшли з хлібної кризи»?

Із постанови ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (7 серпня 1932 р.)

Останнім часом почастішали скарги робітників і колгоспників на розкрадання (крадіжку) вантажів на залізничному і водному транспорті і розкрадання (крадіжку) кооперативного та колгоспного майна хуліганськими і взагалі антигромадськими елементами. Так само почастішали скарги на насильства та погрози куркульських елементів щодо колгоспників, які не бажають вийти з колгоспів і чесно та самовіддано працюють для зміцнення останніх...

Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Союзу PCP постановляють:

І 2.

...Застосувати як міру судової репресії за розкрадання вантажів на залізничному і водному транспорті найвищу міру соціального захисту — розстріл із конфіскацією всього майна та із заміною при пом’якшуючих обставинах позбавленням волі строком не менше ніж 10 років із конфіскацією майна...

II 2. ...Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання (крадіжку) колгоспного та кооперативного майна найвищу міру соціального захисту — розстріл із конфіскацією всього майна та із заміною при пом’якшуючих обставинах позбавленням волі на строк не нижче ніж 10 років із конфіскацією майна.

III 1. Провести рішучу боротьбу з тими антигромадськими куркульсько-капіталістичними елементами, які застосовують насильство та погрози або проповідують застосування насильства та погроз до колгоспників із метою примусити останніх вийти з колгоспу, із метою насильного зруйнування колгоспу. Прирівняти ці злочини до державних злочинів.

2. Застосувати як міру судової репресії у справах про охорону колгоспів і колгоспників від насильств та погроз із боку куркульських та інших антигромадських елементів позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційний табір.

1) За яких умов було прийнято цю постанову?

2) Як у документі обґрунтовується видання цієї постанови? Чи дійсно Ті було прийнято на вимогу «робітників і колгоспників»?

3) Чому сучасники називали цю постанову «законом про п’ять колосків»?

4) Які наслідки мало запровадження цієї постанови?

Із книг А. Антонова-Овсієнка та О. Петрова про наслідки масових репресій в Україні (30-ті рр. XX ст.)

Загальні втрати, які понесла в роки терору армійська парторганізація ...[до кінця 1937 р. кількість членів партії в РСЧА зменшилась порівняно з 1932 р. удвічі — до 150 тисяч]. З урахуванням того, що серед політпрацівників безпартійних бути не могло, а серед командного складу членів партії було не менше ніж 90 відсотків, то загальні втрати (без урахування особістів, яких в армії налічувалось 20-25 тисяч) після сталінських репресій становлять не менш ніж 80 тисяч.

Загальна частка репресованих (із них знищено понад 9/10) у середовищі вищого командування — від маршала до генерал-лейтенанта (у нових званнях) — становила 93 відсотки.

Погром, учинений Сталіним у роки 1929-1933 і організований ним голод коштували трудівникам землі 22 мільйони життів...

Терор 1935-1941 рр. забрав ще 20 мільйонів.

Тільки в 1938 р. у в’язницях і винищувальних таборах перебувало шістнадцять мільйонів. За даними перепису 1926 і 1939 р. населення УРСР зменшилось із 31 до 28 мільйонів. Приріст мав становити за 13 років не менш ніж 6,5 мільйона (якщо взяти скромну цифру щорічного приросту в 0,5 мільйона).

Отже, дефіцит по Україні перевищив 9,5 мільйона.

1) Поясніть, чому від кінця 20-х рр. XX ст. посилюється репресивний тиск влади на суспільство.

2) Назвіть найгучніші судові процеси в Україні в 30-ті рр. XX ст.

3) Якими були наслідки сталінських репресій?

Із резолюції XIV з’їзду КП(б)У про підсумки та завдання в галузі культурного будівництва (17 червня 1938 р.)

З’їзд зазначає, що, незважаючи на шкідництво ворогів народу — троцькістів, бухарінців і буржуазних націоналістів — на різних ділянках культурного будівництва, більшовики України під керівництвом ЦК ВКП(б) прийшли до свого XIV з’їзду з величезними успіхами на фронті національно-культурного будівництва. За час існування Радянської влади на Україні збудовано 5653 нові школи. У 21 656 школах навчається понад 5 млн дітей. У 117 вузах навчається 110 тис. студентів. Науково-дослідні інститути, театри, кіно, радіо, література, преса, образотворче мистецтво — усе це набрало велетенського розмаху завдяки невтомній допомозі більшовицької партії і демонструє собою торжество ленінської національної політики.

З’їзд нагадує всім парторганізаціям України, що наслідки шкідництва, яке проводилося ворогами на фронті культури, далеко не ліквідовані, що буржуазно-націоналістичне і троцькістсько-бухарінське фашистське охвістя, яке окопалося на різних ділянках культурного фронту, повністю ще не викорчене. Тут потрібна особлива загострена пильність більшовиків України.

XIV з’їзд КП(б)У з особливою силою підкреслює необхідність ліквідувати наслідки ворожого шкідництва у викладанні російської мови в неповних середніх школах, а також у вузах. Буржуазні націоналісти, троцькісти і бухарінці чинили всякі мерзоти і підлості, щоб вигнати велику російську мову з наших шкіл і вузів. Зусилля троцькістів, бухарінців і буржуазних націоналістів були спрямовані на відрив українського народу від братерської дружби з великим російським народом, на відрив Радянської України від Союзу Радянських Соціалістичних Республік і відновлення капіталістичного рабства.

1) Схарактеризуйте умови розвитку української культури в 30-ті рр. XX ст. Чому цей період увійшов в історію під назвою «розстріляне відродження»?

2) Про яке «шкідництво... на фронті культури» йдеться в наведеному уривку документа?

3) Чи можна говорити про «торжество національної політики» в Україні в 30-ті рр. XX ст.?

4) Які завдання поставали перед партійною організацією в галузі культурного виробництва?

5) Як у цій резолюції оцінюється попередній офіційний курс на українізацію? Як наведене джерело відображає зміну цього курсу на русифікацію?

6) Звинувачення якого характеру висувалися проти тих, хто прагнув зберегти національну культуру? Чи справедливими, на вашу думку, вони були?