Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із «Повісті минулих літ» про зовнішньополітичну діяльність князя Святослава

У рік 965. Рушив Святослав на Хозар. Почувши ж [про це], хозари вийшли насупроти з князем своїм, каганом. І зступилися [війська] битися, і сталася битва межи ними, [і] одолів Святослав хозар і город їхній [столицю Ітіль], і [город] Білу Вежу взяв. І ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.

У рік 966. Переміг Святослав аятичів і данину на них наклав.

У рік 967. Рушив Святослав на Дунай на Болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у [городі] Переяславці, [і] беручи данину з греків...

1) Поясніть значення виділених слів.

2) Як наведене джерело характеризує князя Святослава як воїна та полководця?

3) Що ви дізналися із документа про зовнішньополітичну діяльність князя Святослава?

4) З’ясуйте історичне значення та наслідки розгрому Хозарського каганату Святославом для давньоруської держави.

Із «Повісті минулих літ» про хрещення Русі

І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями... І, приволікши його, вкинули його в Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, і а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили... Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, і глянувши на небо, сказав: «Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную...».

1) Коли відбулася описана у джерелі подія?

2) З’ясуйте причини та передумови хрещення Русі.

3) Що Володимир учинив з язичницькими ідолами? Спробуйте пояснити такі заходи князя.

4) Як відбувалося хрещення киян?

5) Визначте наслідки та історичне значення запровадження християнства для подальшого розвитку Київської Русі.

З Іпатського літопису про розгром руським військом печенігів

А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що печеніги стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словен, прийшов до Києва і ввійшов у город свій.

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні — киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали нони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в [ріці] Ситомлі, а інші — в інших ріках. ї так погинули вони, а решта їх [десь] розбіглась і до сьогодні. [109, с. 105-106]

1) Хто такі печеніги? Що вам про них відомо?

2) Коли відбулася описана в джерелі подія?

3) Яким був склад війська князя Ярослава?

4) Визначте історичне значення та наслідки розгрому печенігів військом Ярослава.

5) Який храм було збудовано на честь перемоги над печенігами? Що вам відомо про цю «перлину» давньоруської архітектури?

Із «Повісті минулих літ» про культурну та просвітницьку діяльність князя Ярослава Мудрого

У рік 6545 [1037]. Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих Воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благо- віщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир Святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] Святої Орини. І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велико, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він письцівмногих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг. І придбав він [книги], що ними поучаються віруючі люди і втішаються вченням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь — так і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.

1) Як змінився зовнішній вигляд Києва за часів Ярослава Мудрого?

2) Поясніть, чому князя Ярослава прозвали Мудрим.

3) Які церкви було побудовано за правління цього князя?

4) Схарактеризуйте діяльність Ярослава Мудрого в галузі культури. Дайте їй власну оцінку.