Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Зі звернення ВЦВК і СНК «До селянства РРФСР» 23 березня 1921 року

Постановою Всеросійського Центрального Виконавського Комітету і Ради Народних Комісарів розкладка відміняється і замість неї вводиться податок на продукти сільського господарства. Цей податок має бути меншим, ніж хлібна розкладка. Він повинен призначатися ще до весняного посіву, щоб кожен селянин міг заздалегідь урахувати, яку частку урожаю він повинен віддати державі і скільки залишиться в його повне розпорядження. Податок повинен стягуватися без кругової поруки, тобто має покладатися на окремого господаря, щоб старанному і працелюбному господареві не доводилося платити за неакуратного односельця. Після сплати податку надлишки, що за лишилися у селянина, залишаються в його повному розпорядженні. Він має право обміняти їх на продукти й інвентар, які доставлятиме в село держава з-за кордону і зі своїх фабрик і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йому продукти через кооперативи і на місцевих ринках і базарах.

1) Дайте визначення понять «продрозкладка» та «продподаток».

2) Як запровадження продподатку позначилося на розвитку сільського господарства?

3) Які заходи у галузі сільського господарства передбачала нова економічна політика?

4) Визначте результати та наслідки заходів непу в галузі сільського господарства?

Із листа В. Короленка. до М. Горького про причини голоду 1921-1923 рр. в Україні

Нинішній голод не є стихійним явищем.., він породжений порушенням природного порядку праці, тим, що найнепрацездатнішій частині населення дано перевагу, а працездатне пригнічено... можна чекати голоду і на майбутній рік і далі... наш уряд пригнобив най працездатнішу частину населення, відібрав у неї землю, і нині ця земля нічого не родить... Необхідно повернутися до свободи... свободи торгівлі... свободи друку, слова, не потрібно хапати направо і наліво.

1) Визначте причини голоду 1921—1923 рр.

2) Якими були масштаби і наслідки голоду?

3) Поміркуйте, чи можна було уникнути голоду 1921—1923 рр. в Україні.

4) Якими були масштаби та наслідки цього голоду для України?

Про співвідношення державної, приватної і кооперативної промисловості УСРР за галузями виробництва (1922 р.)

Назва виробництва

Державне

Приватне

Кооперативне

Усього

Будмінерал

76

7

17

100

Гірниче

99,8

0,2

100

Металеве

74

17

9

Деревообробне

100

Хімічне

77

14

9

100

Харчове

54

26

20

100

Шкіряне

52

21

27

100

Текстильне і швацьке

92

3,7

4,3

100

Поліграфічне

92

0,5

7,5

100

Разом по всій промисловості

58,9

23

18,1

100

1) Проаналізуйте статистичні дані, наведені в таблиці, і зробіть висновок про співвідношення державної, приватної та кооперативної промисловості УPCP.

2) Який вид власності був домінуючим? Чому?

3) Які зміни мали відбутися в наведених даних у зв’язку із запровадженням непу?

Із резолюції пленуму ЦК КП(6)У «Про підсумки українізації» (червень 1926 р.)

За останній рік, із часу, як поставили питання про українізацію на квітневому пленумі 1925 p., ми маємо величезні досягнення в галузі українізації. У державному апараті процент діловодства, що провадиться українською мовою, сягає 65, тоді як на початку того року він становив 20. Держапарат у районах та округах працює вже переважно українською мовою. Початкову школу українізовано на 80 % (решта обслуговує нацменшини). Систематично йде вперед українізація середньої та вищої школи. Незважаючи на всі труднощі, пресу українізовано на 60 %. Поточного року переведено на українську мову більше половини шкіл політграмоти на селі. Розгортається українізація шкіл політграмоти в місті. Процент українців у партії підвищився до 47, а в комсомолі — із 50 до 61... За основне досягнення минулого року треба вважати безсумнівне зрушення у свідомості партійних мас у напрямі розуміння значення та доконечності українізації... Головні труднощі залишаються попереду. Ми ще не маємо вирішальних наслідків у галузі українізації партії, а без цього для партії надзвичайно складним є керівництво культур ними процесами серед українських мас, процесами, що розвиваються та ускладнюються.

1) Дайте визначення поняття «українізація».

2) Визначте передумови та мету політики українізації.

3) Назвіть головних діючих осіб українізації.

4) На кого було покладено справу проведення українізації?

5) Якими були конкретні результати українізації?

6) Які труднощі проведення українізації називає автор джерела?

7) Хто чинив опір політиці «українізації»?

Із постанови РНК УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» 21 травня 1921 р.

Рада Народних Комісарів ухвалила: все населення Республіки у віці від 8 до 50 років, що не вміє читати або писати, зобов’язане навчатися грамоті... Навчання це ведеться у державних школах... Наркомпросу і його місцевим органам надається право залучати до навчання неписьменних у порядку трудової повинності... Органам Наркомпросу надається право використовувати народні будинки, церкви, синагоги, молитовні, клуби, приватні будинки та відповіді! і приміщення на фабриках, заводах і в радянських установах.

1) Як наведене джерело відображає проведення кампанії ліквідації неписьменності?

2) Визначте масштаби боротьби з неписьменністю, яку вела радянська влада в 1920-ті рр.

3) Якими були результати та наслідки цієї кампанії?

Із повідомлення про кількість вузів, технікумів і робітничих факультетів в УСРР і кількість учнів у них у 1922 р.

Усіх вузів на Україні — 274, із них: інститутів — 42, техніку мів — 134, трирічних педагогічних курсів — 98. Учнів у вузах 66 804, причому в інститутах навчається 35 456 осіб, у технікумах 20 267, а на педагогічних курсах — 11 082,. У цьому числі комуністів і кандидатів — 2 тис. осіб, [членів] КОМУ — близько 500. Робфаків нараховується 12 із 3000 учнів. Комуністів на робітничих факультетах — 600. Викладачів і професорів в інститутах — 3048, у технікумах — 2602, на педкурсах — 1297, у робфаках — 212.

1) Які завдання ставилися перед освітянами в Кодексі про народну освіту УСРР? Дайте власну оцінку цих завдань.

2) Як наведена в джерелах інформація відображає розвиток освіти в УРСР у 20-ті pp. XX ст.?

3) Яких змін зазнав освітянський процес у роки непу?

4) Визначте здобутки та прорахунки розвитку освіти в цей час.