Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Володимир Винниченко про політичні орієнтації українців у Першій світовій війні

І все ж таки... треба одмітити...: не всі з українців були виразними державними сепаратистами. Навіть не всі були «пораженцями». Знаходились такі з нас, які по якимсь там своїм законам думання вірили, що перемога Росії на фронті дасть волю й життя народам її всередині. Це були прихильники «російської орієнтації». Вони орієнтувались на добре, широке серце руської демократії, на грім перемоги, який зм’ягчить круте серце царизму аж до степені народоправства, до парламентаризму й до волі націй... Але таких було дуже небагато...

Друга орієнтація була на німців, на великий струс на фронтах, на знесилля російської державності й на просте захоплення німцями території України. Німецький імперіалізм — експлуататор культурний і розумний. Він не буде так безглуздо, ледачо, так неохайно й нераціонально грабувати, як то робив царизм. Він, даючи сили і народу, буде дбати про те, щоб він не дуже брикався, він не буде видирати в його останній клапоть сіна, він старатиметься, щоб дійна корова була сита й більше молока давала... Крім того, німець — не родич, не слов’янин, мова його цілком чужа, не «рідна» нашій мові, німець не зможе сказати, що українець — то «разновидність» німця й на тій підставі одбере йому право своєї мови. Словом, ні з якого боку українці, на думку цієї орієнтації, не мали потреби боятися німця, — з двох лих ця орієнтація вибирала культурніше, корисніше лихо для українського народу.

Була й третя орієнтація, — не російська, й не німецька, а українська. Це була орієнтація на себе, на свої сили, на рятунок своїми пласними усиллями, усиллями своїх працюючих мас. Ніякий чужий пан Не може бути добродійником того, над ким він панує й кого може визискувати. До цієї орієнтації належали переважно соціалістичні течії. Вони не ждали визволення ні від зм’ягченого російсько-самодержавного чи конституційного кулака, ні від закутого в залізо мілітаристичного німецького.

1) Що вам відомо про автора джерела?

2) Яку позицію щодо Першої світової війни він зайняв?

3) Які політичні орієнтації українців у Першій світовій війні визначає В. Виниченко?

4) Чия позиція здається Вам більш привабливою? Чому? Свою відповідь аргументуйте.

Із маніфесту до населення Галичини князя Миколи Миколайовича, головнокомандувача російської армії (1914 р.)

Браття! Твориться Божий суд! Терпляче, із християнською покорою довгі віки страждав руський народ під іноземним ярмом, але ні хитрістю, ані переслідуванням Не вдалося зломити в ньому надій на свободу. Як рвучкий потік несе каміння, щоб злитися з морем, так немає сили, що спинила б руський народ у його пориві до об’єднання. Нехай не буде більше поневоленої Русі! Спадщина Святого Володимира, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа, скинувши ярмо, хай піднесе прапор єдиної, великої, неділимої Росії! Хай сповниться Боже Провидіння, що благословило діло збирачів Руської землі. Хай Господь допоможе своєму царственому помазанику Миколі Олександровичу, імператору всієї Росії, завершити діло великого Івана Калити. Многостраждальна Братіє Русі, повстань назустріч російським солдатам. Визволювані Руські Браття! Усім нам знайдеться місце на лоні Матушки Росії. Не кривдячи людей жодної народності, не шукаючи свого щастя в уярмленні іноземців, як це робили шваби, поверніть свій меч на ворога, а свої серця до Бога і моліться за Росію і за руського царя!

1) У зв’язку з якими подіями було опубліковано цей маніфест?

2) Чи правомірним, на вашу думку, є звернення до населення Галичини як до руського народу?

3) Хто такий Іван Калита? Чому російське самодержавство вторгнення російських військ у Галичину намагалося представити як продовження справи Івана Калити?

4) Поміркуйте, чому автор джерела апелює до таких історичних постатей, як Ярослав Осмомисл, князів Романа та Данила? Чи правомірно, на вашу думку, пов’язувати їхню діяльність з історією «єдиної, великої, неділимої Росії»?

5) Як насправді була виконана обіцянка Миколи Миколайовича, що на території Росії не будуть «кривдитися люди жодної народності»?

Із Маніфесту Головної Української Ради (1914 р.)

Представники українського народу в Галичині усіх політичних напрямків, яких лучить один національний ідеал, зібралися в Головну Українську Раду, яка має бути висловом одної думки і одної волі українського народу. Коли не можемо війни відвернути, то мусимо старатися, щоби ті жертви, яких вона від нас вимагає, не пішли намарно, щоби кров батьків принесла добро дітям. Дорога наша ясна. Ненаситність царської імперії загрожує нашому національному життю. Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що ще не вся Україна в його руках. Перемога Росії мала би принести українському народові Австро-Угорської монархії те саме ярмо, у якому стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії, при тій державі, у якій українське національне життя найшло свободу розвитку. Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим швидше виб’є година визволення України. Нехай цей поклик найде відгомін у кожнім українськім серці! Нехай збудить у нашому народі давнє козацьке завзяття! Нехай українське громадянство віддасть усі свої матеріальні й моральні сили на те, щоби історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!

1) Коли та за яких умов було створено ГУР?

2) Яку позицію щодо війни зайняла ця організація?

3) Чим у документі обґрунтовується необхідність підтримки Австро-Угорщини у війні? Наскільки переконливою, на вашу думку, є ця аргументація?

4) Проаналізуйте програмні положення та діяльність ГУР.

Із присяги січовиків

Я, УСС, присягаю українським князям, гетьманам, Запорозькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму Рідному Краєві, боронитиму його перед ворогом, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі крові. Так мені, Господи Боже й Архангеле Михаїл, допоможіть. Амінь.

1) Що вам відомо про створення легіону УСС?

2) Укажіть дату цієї події.

3) Кому присягали Українські січові стрільці? Поміркуйте, чому саме їм.

4) Якою була мета «усусів»?

5) Що було спільного між легіоном УСС та Запорозькою Січчю?

Із платформи Союзу визволення України (1914 р.)

Українські землі по обидва боки австро-росийського кордону є не тільки одним із головних теренів сучасної європейської війни, а також одною з причин і предметів війни... Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між західною Европою і Москівщиною повстала самостійна українська держава. Потрібне се для осягнення і утревалення європейської рівноваги, є се в інтересі народів австро-угорської держави, а передовсім в інтересі німецького народу в обох цісарствах, а для українського народу було б се здійсненнєм вікових його мрій і зусиль. У розумінню сеї Історичної конечності російські Українці покликали до життя центральну загальнонаціональну організацію, яка взяла на себе репрезентацію під теперішню хвилю національно-політичних і соціально-економічних інтересів українського народу в Росії. Організацією сею є Союз визволення України. У Союзі репрезентовані всі ті політичні напрями, що стоять на становищи державної самостійносте українського народу, а реалізацію своїх національно-політичних і економічних стремлінь у даний момент зв’язують із розбиттєм Росії у війні. Національно-політичною платформою Союза є державна самостійність України. Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія, із демократичним внутрішнім устроєм політичним, однопалатною системою законодавства, горожанськими, язиковими і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, із самостійною українською церквою. На випадок прилучення до Австрії більшої чи меншої українсько-російської території буде Союз обстоювати за створенням В усіх земель, заселеним українським народом Австрії, осібного автономного краю. Одночасно зі збудуванням самостійної української держави має бути переведена радикальна аграрна реформа на користь селянства.

1) Коли, ким та за яких умов було створено СВУ?

2) Яким чином у джерелі обґрунтовується необхідність створення незалежної Української держави?

3) Яку державу у війні підтримував Союз визволення України? Чому?

4) Проаналізуйте програмні положення та діяльність СВУ.

5) З’ясуйте історичне значення створення та діяльності цієї організації.

Зі «Спогадів» О. Брусилова про прорив російської армії 1916 р.

Якби ми мали справжнього верховного вождя, і всі головнокомандувачі діяли за його наказом, то мої армії, не зустрічаючи достатньо сильної протидії, настільки висунулися б уперед і стратегічний стан ворога був би таким тяжким, що навіть без бою йому довелося б від ходити до своїх кордонів, і перебіг війни набув би зовсім іншого обо роту, а її кінець значно б прискорився. Тепер же доводилося боротися самому із супротивником, який поступово зміцнювався. Мені потроху посилали підкріплення з бездіяльних фронтів, але й супротивник не барився, і оскільки він користувався можливістю швидшого пере кидання військ, то кількість їхня зростала в значно більшій прогресії, ніж у мене, і численністю своєю, незважаючи на величезні втрати полоненими, убитими та пораненими, супротивник став значно перевищувати сили мого фронту... Загалом, від 22 травня до 30 липня дорученими мені арміями було взято лише 8255 офіцерів, 370 153 солдати, 496 зброї, 144 кулемета і 367 бомбометів і минометів, близько 400 зарядних ящиків, близько 100 прожекторів і велику кількість гвинтівок, патронів, снарядів і різної іншої військової здобичі. До того часу завершилась операція армій Південно-Західного фронту з оволодіння зимовою, надзвичайно укріпленою ворожою позицією, яка вважалася нашими ворогами безумовно неприступною. На півночі фронту нами було взято назад значну частину нашої території, а центром і лівим флангом знову завойовано частину Східної Галичини й уся Буковина. Безпосереднім результатом цих удалих дій був вихід Румунії з нейтрального становища та приєднання її до нас.

1) Коли відбулася військова операція, що дістала назву Брусиловського прориву?

2) Що вам відомо про людину, яка організувала цю військову oпeрацію.

3) Що вам відомо про перебіг, результат та наслідки Брусиловського прориву?

4) Чому військовий успіх О. Брусилова не призвів до остаточного розгрому Австро-Угорщини? Як це пояснює сам головнокомандувач Південно-Західного фронту?