Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Структура промислового виробництва України 1912 р.

№ з/п

Галузі виробництва

Валова продукція, %

1

Гірнича, гірничозаводська, металургійна, добування та обробка мінералів

45,9

2

Харчова промисловість

36,2

3

Обробка металів і виробництво машин

10,4

4

Обробка дерева

2,1

5

Хімічна промисловість

1,8

6

Текстильна промисловість

1,5

7

Інші галузі виробництва

2,1

Разом

100,0

1) Проаналізуйте наведені статистичні дані.

2) Поміркуйте, які галузі й чому переважали в структурі промислового виробництва України.

3) Визначте, які життєво необхідні галузі виробництва в Україні не були розвинені. Чому?

4) Як позначалася на життєвому рівні населення України наведена в таблиці структура промислового виробництва?

Із програмної праці М. Міхновського «Самостійна Україна» (1900 р.)

Сучасна молода Україна вважає себе безпосередним спадкоємцем Шевченка, а її традиції йдуть до Мазепи, Хмельницького та короля Данила... Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби крівавої і безпощадної. ...Війна провадитиметься всіма засобами, і боротьба культурна уважається так же відповідною, як і боротьба фізичною силою. Потреба боротьби випливає з факту нашого національного істновання. ...Нас багато — цілих 30 мільйонів. Нам належить ся будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина всієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною, коли вона спроможна воювати з цілим світом! Ми істнуємо, ми відчуваєм своє істновання і своє індивідуальне національне «я». Наша нація у своєму історичному часто була не солідарною поміж окремими своїми частинами, але нині весь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». ...Наша нація ступила на новий шлях життя, а ми мусимо стати на її чолі... Але як партия бойова... ми зобов’язані вказати ту найблизшу мету, яку ми даємо на оці. Ся мета — поверненнє нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширеннєм її впливу на цілу територію українського народу в Росиї. Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить ся по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині все стає до боротьби... Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. ...Ми ...не хочемо довше зносити панованнє чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любовию до України!.. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для Вкраїнців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій территорії, ми не маємо права покласти оружжя.

1) Що вам відомо про діяльність автора документа?

2) Кого М. Міхновський уважає «третьою інтелігенцією»? Яку місію він покладає на неї?

3) Як автор джерела обґрунтовує право українців на власну державу? Чи є його докази переконливими?

4) Визначте основні ідеї наведеного документа.

5) Які методи боротьби пропонує М. Міхновський? Чи поділяє те ви його погляди на запропоновані методи боротьби? Свою відповідь аргументуйте.

6) Праця М. Міхновського «Самостійна Україна» писалася як програма першої наддніпрянської політичної партії — РУП. Чому, на вашу думку, пізніше РУП відмовилася від цієї програми?

7) Як наведене джерело відображає процеси політизації українського суспільства й національно-визвольного руху?

8) Яке значення мала праця М. Міхновського для розвитку українського національного руху?

Із програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)

...Українська соціал-демократична партія... вимагає: 1) демократичної республіки — у якій найвища державна влада... належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників; 2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України; 3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старше 20 років...; 5) виборності і відповідальності чиновників...; 6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення; 8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків; 9) недоторканності особи, житла і листування; 10) ...повної волі промисловості і розпорядження своєю власністю; 11) знищення всяких привілеїв класів, верств (сословій), походження, статі, релігії й нації; 12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях; 13) проголошення релігії ділом кожного громадянина...; 15) заміни постійного війська народною міліцією...; 16) безплатного обов’язкового світського, загального і професійного навчання для всіх дітей до 16 років; їжі, одежі і підручників — безплатно для всіх бідних; передачі всієї народної освіти на Україні Українському сеймові; відповідного числа шкіл для кожної нації... Україну з’їзд визнає тільки в етнографічних межах.

1) Проаналізуйте основні програмні положення УСДРП. Дайте їм власну оцінку.

2) Інтереси яких верств населення відстоювала УСДРП? Поясніть причини популярності цієї партії на початку XX ст.

3) Дайте визначення поняття «автономія».

4) Які вимоги УСДРП здаються вам актуальними, а з якими ви не згодні? Свою відповідь аргументуйте.

Із маніфесту про вдосконалення державного ладу від 17 жовтня 1905 р.

Смути та заворушення в столицях і в багатьох місцевостях імперії Нашої великою й тяжкою скорботою сповнюють серце Наше... Від заворушень, що зараз виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави Нашої. Велика обітниця царського служіння наказує Нам усіма силами розуму й влади Нашої прагнути швидшого припинення настільки небезпечної для держави смути. На обов’язок уряду покладаємо Ми виконання неухильної Нашої волі: 1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах чинної недоторканності особистості, свободи совісті, слова, зборів і союзів. 2. Не зупиняючи призначених виборів до Державної думи, залучити тепер до участі в Думі... ті верстви населення, які зараз зовсім позбавлені виборчих прав, надавши тим самим подальший розвиток початку загального виборчого права... 3. Установити як непорушне правило, щоб жодний закон не міг набути чинності без схвалення Державної думи і щоб виборним від народу забезпечена була можливість дійсної участі в нагляді за закономірністю дій поставленої від нас влади. Закликаємо всіх вірних синів Росії згадати обов’язок свій перед Батьківщиною, допомогти припиненню цієї нечуваної смути та разом із Нами докласти всіх зусиль до відновлення спокою й миру на рідній землі...

1) Чим пояснює Микола II свої поступки народу? Чого він вимагає натомість?

2) Випишіть, які саме свободи дарував імператор народу цим документом.

3) Яким було значення Маніфесту 17 жовтня 1905 р.? Якими були наслідки видання цього документа для українського суспільства?

Зі спогадів діяча українського національного руху О. Лотоцького про законотворчу діяльність української парламентської фракції в І Державній думі (1906 р.)

Беручи участь у праці української фракції, я склав для неї законопроекти. Перший — про скасування закону 26 квітня проти страйків сільських робітників... Другий законопроект — про хліборобські страйки — фракція вже не встигла обміркувати, і він перейшов у спадщину до української фракції другої Думи. У зв’язку зі справою хліборобських страйків фракція внесла в Думу наглу заяву про посилку депутатів на Київщину, Полтавщину та Чернігівщину для розсліду розстрілів хліборобських робітників. Рівночасно фракція виробляла загальний законопроект про національні права. Із членів Думи над ним працювали головно правники — Шраг, Вязлов, Шольп... Вироблений тою комісією проект декларації в справі автономії, фракція внести в Думу не встигла. Вироблявся й законопроект про рідну мову в школі... У розгоні тої жвавої праці, що тривала менш двох місяців із часу повстання фракції, Думу розпущено.

1) Що ви дізналися з тексту наведеного джерела про законотворчу діяльність української парламентської фракції в І Державній думі?

2) Яким був склад української фракції?

3) Які вимоги висували представники української фракції? Чи були вони розглянуті І Державною думою? Чому?

4) Якими були причини розпуску І Державної думи?

Із відгуку науково-технічного комітету Київського товариства повітроплавання про значення для авіації «мертвої петлі», продемонстрованої військовим льотчиком П. Нестеровим (1913 р.)

Сучасний аероплан далекий від тієї досконалості, щоб на ньому можна було літати за всяких атмосферних умов, і не містить у своїй конструкції достатньо надійних засобів для збереження стійкості... До польоту ж Нестерова 27 серпня 1913 р. питання про управління аеропланом при вертикальних положеннях носом угору залишалося відкритим; багато хто навіть сумнівався в можливості розв’язання його... «Мертва петля» Нестерова довела, що з більшості небезпечних положень аероплана в повітрі можна вийти благополучно при достатній холоднокровності та вмінні... Це випробування має величезне практичне значення і є цінним внеском у науку.

1) Використовуючи додаткову літературу, підготуйте невелике повідомлення про життя та діяльність П. Нестерова.

2) Яке значення мала демонстрація П. Нестеровим «мертвої петлі» для авіації напередодні Першої світової війни?

3) Якими були заслуги П. Нестерова в галузі повітроплавання?

4) Дайте власну оцінку діяльності П. Нестерова.