Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із Загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності

1. Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках, і на дворових людей скасовується назавжди...

3. Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають за встановлені повинності в постійне користування селян садибну їхню осілість... і для виконання їх обов’язків перед урядом і поміщиком ту кількість польової землі й інших угідь, яка визначається Місцевими положеннями...

17. Селяни, які вийшли з кріпосної залежності..., утворюють у справах господарських сільські громади, а для безпосереднього управління і суду об’єднуються у волості. У кожній сільській громаді і в кожній волості громадськими справами керують громада та її виборні...

23. Селянам надається право: провадити вільну торгівлю; відкривати й утримувати фабрики, різні промислові, торговельні, ремісничі підприємства; записуватись у цехи, займатися ремеслами; вступати в гільдії, торговельні розряди...

59. Поки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові: селяни повинні виконувати панщину, сплачувати оброк...

148. Поміщикові надається право вотчинної поліції в сільській громаді тимчасово зобов’язаних селян...

151. Селяни, оселені на землі поміщика, зобов’язані захищати його і його домашніх від усяких насильницьких дій, надавати допомогу при раптових лихах...

187. Кожна сільська громада відповідає круговою порукою за справне відбування казенних, земських і громадських повинностей кожним із її членів...»

1) Визначте причини селянської реформи 1861 р.

2) Які права отримали селяни згідно з аграрною реформою 1861 р.?

3) Яким було становище «тимчасовозобов’язаних селян»?

4) Якими були умови викупу селянами їхніх садиб та польових угідь? Чи задовольняли вони потреби селян?

5) Визначте позитивні та негативні наслідки аграрної реформи 1861 р.

6) Порівняйте проведення аграрної реформи на українських землях в Австрійській та Російській імперіях. Зробіть висновок.

З офіційної довідки гірничого департаменту про утворення «Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізничного й рейкового виробництва» Дж. Юза (1875 р.)

Згідно з Височайше затвердженим 18 квітня 1869 р. положенням Комітету міністрів, дозволено великобританському підданому Джону Юзу утворити Товариство із складовим капіталом у 300 тис. фунтів стерлінгів для розробки кам’яного вугілля на півдні Росії, у Катеринославській губернії біля Олександрівни, Сміли або Ново- троїцька, спорудження в тій же місцевості чавуноливарного і залізоробного заводів, спорудження рейкового і механічного заводів. При цьому Юз узяв на себе зобов’язання внести до одного із закордонних банківських домів або банків за рахунок Товариства 50 тис. фунтів стерлінгів. Сума ця є власністю Товариства і витрачається ним виключно на спорудження заводу і з тим, щоб 20 тис. фунтів стерлінгів були залишені в банку до повного закінчення доменних печей для виплавки чавуну...

Уряд віддає Товариству безплатно потрібні для копалень відводи з пустуючих власних державних земель із кам’яновугільними покладами, якщо такі землі виявляться і будуть знайдені Товариством поблизу або на самій лінії Харківсько-Азовської залізниці, дарує Товариству як субсидію протягом 10 років (за додатковою умовою Височайше затверджена 24 квітня 1870 р., ця субсидія призначена на 12 років, і визначена позика в 500 000 крб.) премію в 50 коп. із кожного пуда рейок, вироблених на заводі Товариством і прийнятих управлінням залізниць, але на кількість не більше 300 тис. пудів на рік, а також дарує Товариству право безмитного довозу з-за кордону всіх предметів, потрібних для спорудження і початкової дії заводів і копалень.

1) Як наведене джерело характеризує розвиток промисловості в Україні в другій половині XIX ст.?

2) Яку роль відіграв іноземний капітал в економічному розвитку України?

3) Якою була урядова політика щодо «Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізничного й рейкового виробництва»?

З Емського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою

Государ імперії у 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1) Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.

2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головному управлінні.

3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.

4) Припинити видання газети «Киевский Телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головному управлінню до належного виконання.

1) Як наведене джерело відображає політику царського уряду щодо українців?

2) Спрогнозуйте наслідки Емського указу для розвитку української культури.

3) У чому царський уряд убачав небезпеку видання газети «Київський телеграф»?