Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Зі статті І. Франка про історичну роль альманаху «Русалка Дністровая»

«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, — була свого часу явищем наскрізь революційним.

Бо зважимо лишень, що становило головну суть тодішнього літературного руху в нас! Передовсім традиція церковна. ...А «Русалка Дністровая»... поставила й обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у письмі і правопису відбігла від старої традиції, значить, рішучо встала проти літературно-церковного авторитету. Се вже було діло сміле та й неабияк сміле на свій час. Але «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий — авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступати «Русалка». Супроти гнітючого... абсолютизму, нівелюючого всі народності, вказує «Русалка» зараз на вступі далекий ясний образ свобідної, всеслов’янської федерації в совісті і спільній роботі політичній, — вказує, правда, невиразно, як на наш час, але аж надто виразно, надто сміло на тодішній. ...«Русалка», вказуючи виразно єдність малоруського народу на Україні і в Галичині і признаючи свою цілковиту солідарність із тим новим рухом, котрий там розпочався враз із видавництвом збірників народних пісень та з виступленням літературним Квітки, Максимовича і Метлинського, підносить другий протест против розполовинення одного народу між дві держави...

...Чи ж се не протест — увести в літературу бесіду і пісні того народу, котрий між освіченими панами вважається худобою, а не чоловіком? Чи ж се ж не протест проти суспільного гніту — вказувати, бодай у маленьких картинках («Олена» Шашкевича), його життя, розказувати про його бувальщину та характер («Передговор к народним руським пісням» Вагилевича)?

1) Чому Іван Франко стверджував, що «Русалка Дністровая» «була свого часу явищем наскрізь революційним»? Чи згодні ви з таким твердженням автора джерела. Свою відповідь аргументуйте.

2) На яких поглядах видавців «Русалки Дністрової» І. Франко акцентує особливу увагу? Чому саме на них?

3) Чому видання «Русалка Дністровая» викликало переслідування з боку уряду? У чому останній вбачав небезпеку альманаху?

4) Яку роль у суспільно-політичному та культурному житті українського суспільства відіграв альманах «Русалка Дністровая»?

5) Визначте історичне значення видання альманаху «Русалка Дністровая» та діяльності «Руської трійці».

Із повідомлення буковинської обласної президії коломийському обласному старості про антипоміщицьку агітацію Лук’яна Кобилиці (1848 р.)

За відомостями, які до нас надійшли, депутат рейхстагу Лук’ян Кобилиця своїм місцевим однодумцям прищепив ідею, що домінії припинили діяльність та що він одержав від його величності цісаря вповноваження вибирати нових війтів і десятників, які будуть урядувати окремо без усякого втручання доміній. Усі піддані повинні звертатися до дідичів із проханням видати дрова в разі потреби з панських лісів, а якщо дворазове прохання не буде задоволене дідичами, то в таких випадках належить повідомити його, Кобилицю, а він уже дасть відповідні вказівки.

Кобилиця в деяких громадах провів нові громадські вибори, а в горах ніби він роз’яснив місцевому населенню, що ліси і полонини належать їм, що тут тільки він і цісар повинен давати розпорядження та що наступного року будуть усі звільнені від податків.

1) Що вам відомо про життя та діяльність Лук’яна Кобилиці?

2) Визначте причини селянських виступів у західноукраїнських землях.

3) Які методи боротьби використовував Л. Кобилиця?

4) Якими були результати соціальних виступів селян у першій половині XIX ст.? Визначте причини поразки селянських повстань.

З оголошення ради Київського університету про його урочисте відкриття

...Затверджений у цьому краї університет, перетворений із Волинського ліцею, призначений переважно для навчання юнацтва губерній Київської, Волинської і Подільської; спадкова увага жителів їх до користі освіти і на майбутні часи зміцнила добробут учбових закладів цього краю.

Місцем заснування цього закладу обрано місто Київ, столицю святого рівноапостольного князя Володимира... Хай це обрання провіщає успіхи розсадника освіти, у дусі благочестя і моральності.

Засновуваний університет названо імператорським університетом Святого Володимира, на честь великого просвітителя Росії...

Університету Святого Володимира даровано всі права і привілеї, які надано іншим університетам у державі. Йому привласнено всі прибутки з фундушів і капіталів, пожертвуваних дворянством та іншими станами Київської, Волинської і Подільської губерній для Волинського ліцею і Київської гімназії; по-недостачі цих коштів всемилостивіше наказано збільшити їх значними асигнуваннями із загальних державних прибутків, відповідно до потреб на утримання університету.

1) Коли був відкритий університет у Києві.

2) Де в українських землях у першій половині XIX ст. було ще відкрито університет?

3) Якою була мета заснування університетів в українських землях?

4) Жителі яких губерній могли навчатися в Київському університеті?

5) На честь кого було названо університет у Києві? Чи справедливим, на вашу думку, було таке рішення?

6) На які кошти мав існувати Київський університет?

7) Яким було значення діяльності університетів? Дайте власну оцінку цій діяльності.

Із повідомлення газети «Северная пчела» про підготовку Т. Шевченком видання альбому «Живописная Украйна» (1844 р.)

Призначення всіх образотворчих мистецтв подати очам або уяві красу і страхіття природи, життя держави і побут окремої людини, силу пристрастей і події, що вражають душу або сповнюють нас почуттям спокійним і безтурботним... Що ж сказати про те, коли одного погляду досить, щоб воскресити в нашій пам’яті і батьківщину, і звичаї предків, і події, що яскраво виділяються із звичайного побутописання землі, де ми почали жити і відчувати! Великий подвиг досягнути цього, а посильна допомога йому має бути нашим обов’язком, (’повнений цього переконання, відомий і улюблений поет-художник Т. Шевченко вирішив розписати видання, назване ним «Живописною Украйною». Сюди ввійдуть такі малюнки:

Види Південної Росії, відомі своєю красою або історичними подіями. Усе, що час зберіг від цілковитого знищення: руїни фортець, храми, укріплення, могили знайдуть тут собі місце.

Народний побут теперішнього часу, обряди, звичаї, повір’я, зміст народних пісень і казок.

Найважливіші події, відомі з побутописання Південної Росії, починаючи від заснування Києва, які впливали на долю населення того краю... Естампи будуть гравіровані на міді, завширшки 6 і заввишки 5 вершків. Перші чотири картини вже готові і зображають:

1) Вид у Києві,

2) Мирську сходку,

3) Зміст відомої казки «Солдат і Смерть»,

4) Дарунки від трьох держав Богдану і українському народу в 1649 році.

«Живописная Украйна» продаватиметься в Санкт-Петербурзі, у крамницях Ольхіна, Іванова і Прево; у Москві, у конторі «Московітянина»; у Києві, Харкові, Одесі та Варшаві.

1) Як наведене джерело характеризує розвиток образотворчого мистецтва в Україні в першій половині XIX ст.?

2) Схарактеризуйте діяльність Т. Шевченка як художника та письменника. Визначте роль і місце цієї непересічної людини в розвитку української культури.