Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із «Записок про Московію» де ля Невіля про зустріч із гетьманом Іваном Мазепою

...Із Московщини я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька день гостем володаря Мазепи, що держить найвищу владу в цій країні. Я мав до' нього листа від канцлера Московщини. На кордоні України мене зустріла почесна козацька варта та з великою пошаною допровадила до міста Батурина, де в замку резидує володар Мазепа...

Загалом він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами... Мова його взагалі добірна й чепурна... При його дворі два лікарі німці, із якими Мазепа розмовляє їх мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою...

Він дуже поважаний у козацькій країні, де народ, загалом свободолюбивий і гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними приняттями у своїй резиденції для козацької старшини...

Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці й, у протилежність до московців, слідкує й знає, що діється в чужоземних країнах...

Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Усе ж гадаю, що ледве чи любить московського царя, бо ані слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя...

1) Яку характеристику українському гетьману І. Мазепі дає автор джерела?

2) Який авторитет мав гетьман серед старшини та козаків?

3) Схарактеризуйте політику гетьмана І. Мазепи.

4) Дайте власну оцінку його заходів.

Угода та Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)

...Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання під послушенством святійшого апостольського трону константинопольського.

...Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Речі Посполитої і Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були насильно змінені й порушені її кордони.

...Має ясновельможний гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства, військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь-чому присилування.

...При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та фортець московських, так і ґрунти військові було очищено від московської посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом таке право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, із кожного полку до загальної Ради мають бути обрані за гетьманською угодою генеральні радники — по одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі.

Між Радами Україною правитиме гетьман із генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з ясновельможного гетьмана супротивного, негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельможності виказати і з’явити про порушення прав та вольностей вітчизняних без найменшого ушкодження високого рейментарського гонору...

1) У яких кордонах мала існувати так звана гетьманська область?

2) У чому автор Конституції вбачав причини попередніх негараздів в Українській державі?

3) Якими проблемами мають опікуватися гетьман, полковники та генеральні радники згідно з текстом Конституції?

4) На яких засадах Українська держава мала будувати відносини з Річчю Посполитою, Московською державою, Кримським ханством та Швецією?

5) На кого покладалося управління Україною в період між Радами?

6) Яким чином обмежувалися права гетьмана згідно з Конституцією?

7) Дайте власну оцінку Конституції П. Орлика

З «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію

Киево-Могилянська академія один із перших за характером вищих навчальних закладів України, освітній та науковий центр східнослов’янських народів ХVII-ХVІІІ ст. Створений у Києві в 1632 р. шляхом об’єднання школи богоявленського братства (засноване 1615 р.) та школи при Києво-Печерській лаврі (засноване 1631 р.). До 1701 р. частіше називалась Києво-братською чи Києво-Могилянською (за іменем одного із засновників та покровителів — Петра Могили) колегією. Кількість студентів Києво-Могилянської академії на початку XVIII ст. досягала 2000, згодом коливалось у межах 500-1200 (крім дітей духовенства, в академії навчались діти городян, козаків, селян). У Києво-Могилянській академії греко-слов’янські освітні традиції поєднувались зі структурою західноєвропейських гімназій академічного типу. Києво-Могилянеька академія поділялась на 7 (у XVIII ст. на 8) класів («шкіл»). Після початкових класів (фара, інфіма, граматика) учні переходили до середніх — риторики та поетики; а студенти, що вирішили прийняти духовний сан, продовжували освіту у вищих класах — філософи (строк навчання 2 роки) та богослів’я (4 роки). Лекції читалися переважно латинською мовою, вивчались також грецька та слов’янська мови. Викладачі поряд з успадкованою схоластикою користувалися досягненнями педагогіки гуманізму (при вивченні грецьких авторів). Опрацьовувались проблеми логіки, психології, духовної громадянської педагогіки. Проводились публічні диспути, ставилися вистави релігійного та морального змісту. Професорами Києво-Могилянської академії були І. Гізель, Ф. Прокопович, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. Вихованцями академії були М. Бантиш-Каменський, Симеон Полоцький, Я. Ковельський, Г. Сковорода, Є. Славинецький, гетьман України І. Самойлович. У XVII ст. філії Києво-Могилянської академії діяли у Вінниці, Гощі, Кременці, Яссах (Молдовське князівство). За її зразком були створені колегіуми в Чернігові (1701 р.), Харкові (1726 р.), Переяславі (1738 р.). Досвід Києво-Могилянської академії використовувався при організації Слов’яно-греко-латинської академії (Москва) та інших середніх та вищих навчальних закладах Росії.

Вихованці академії зробили значний внесок у розвиток освіти в Україні, Росії, Білорусії, Молдови, південних слов’ян. Києво-Могилянська академія діяла до 1817 р. У 1819 р. реформована в Київську духовну академію. Діяльність Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу гуманітарного типу поновлено в 1991 р.

1) Що ви дізналися про створення Києво-Могилянської академії?

2) Яку освіту можна було здобути в цьому закладі?

3) Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Києво-Могилянська академія була справжнім Європейським центром науки».

4) Визначте місце Києво-Могилянської академії в культурному просторі України XVIII ст. Яким було значення її діяльності?