Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

З «Історії України та її народу»

О. Єфименко про причини «Руїни»

Другу половину XVII ст. по смерті Хмельницького південноруські історики називають «періодом руїни». Цей час для України, власне, для Правобережжя, і був саме руїною — добою, коли жодні життєві пагони не встигали зміцніти й гинули під натиском ворожих сил.

Суперництво двох сусідніх держав — Москви і Польщі — роздирало край навпіл: лівобережна частина, природно, горнулася до Москви, маючи більше підстав боятися її сили й розраховувати на її допомогу, правобережна, із тих же причин, — до Польщі. Татари, за якими стояла Туреччина, пильно стежили за всім, що відбувалося, і постійно втручалися в міжусобиці з метою грабунку та наживи. Зовнішня політична анархія підтримувала внутрішню, тобто соціальну ворожнечу черні проти знатних. У свою чергу знатні більше тяжіли до шляхетської Польщі, чернь — до демократичної Москви. І, нарешті, Запорожжя, цей військовий табір, аж ніяк не схожий на звичайне цивільне суспільство, беручи участь у житті України, стояв на заваді унормуванню цього життя.

І ось перед нами, на історичній сцені України, якась безладна та безглузда гра випадковостей. Змінюються гетьмани, з’являються і зникають партії; походи, битви і мирні переговори мерехтять перед нами, неначе в калейдоскопі. Нарешті все рушиться, знищуючи політичну цільність і самостійність України.

1) Поясніть значення поняття «Руїна».

2) Визначте причини Руїни.

3) Спрогнозуйте наслідки Руїни для подальшого розвитку України.

З «Історії Слобідської України» Д. Багалія про заснування міст і слобод Слобідської України

У 1652 р. був осажений на річці Тихій Сосні і Острогощі Острогозьк; туди одразу явився цілий український полк у 1000 чоловік, окрім семейств, з полковником Іваном Зіньківським і усією полковою та сотенною старшиною. По царському указові воєвода Арсеиєв їх почав уряжати на віковічне життя. Кріпость у Острогозьку робили московські служилі люди під приводом воєводи разом з українцями; будівлі для себе у місті будували самі українці. Подвір’я для острогощан були дадені у посаді за острогом, себто за кріпостю, або за замком, невеликої міри через те, що їх треба було захищати від татарських нападів і для сього потрібно було тулитися їм близько одно біля другого; полковник дістав двір у 300 кв. сажнів, прості козаки — тільки по 70. Але кожному одведено було окрім того тутечки ж землю під огороди, клуні й токи — проти свого подвір’я. Усім одведена була теж земля на ноле, на покос і на інші потреби. Дадена царем грошова запомога на будівлю і сіянку ярини, дадено на прокорм жита й овса. Вислано для кріпості з Воронежа дві гармати. Острогозька кріпость була споряжена так, як і інші по московських українних містах...

У тому ж 1652 р., як і Острогозьк, було засноване місто Суми. У 1653 р. вже була збудована під приводом воєводи Арсенєва кріпость Суми на Суминому городищі. Будували її самі українці, котрі прийшли сюди з своїм осадчим Герасимом Кондратьєвим. Нові переселенці... поселилися на дикому шляховому полі, куди раніш приходили татари і плюндрували Путивль, Рильськ та інші великоросійські міста. Прийшли вони сюди із ріжних місць України. Вабили їх до себе вільні ґрунти, лани і особливо ліси, де було багацько усякого звіря, дикої бджоли і легко було гнати дьоготь та смолу.

У 1654 р. був заснований Харків і декілька інших слобід, з котрих потім зложився Харківський полк. На Харківське городище прийшла спочатку маленька купка (37 семей) переселенців трошки раніше 1654 р... Невеличка купка в 37 семей пробувала тут до 1654 р., але велика купа переселенців явилася на Харківське городище у 1654 р. і збудувала кріпость. У 1654 р. у Харкові українці пробили собі шлях до торських солоних озер, куди їздили по сіль, себто чумакували; значить, і харківці, як і сумчане, займалися промислами... Трохи згодом на Харківське городище явилася одразу велика купа переселенців, їх було, окрім семейств, 587 чоловік. Вони завели стани і пасіки, ловили звіря і рибу, поставили буди, де гнали дьоготь... Укупі з Харковом почали заселятися й інші міста та слободи, з котрих потім склався Харківський полк, як то: Зміїв, Хорошево, Печеніги...

1) Якими були причини української колонізації Слобожанщини. Звідки походить така назва?

2) Як наведене джерело висвітлює заснування міст і слобод Слобідської України?

3) Якими були територіально-адміністративний устрій та система управління Слобожанщини? У чому полягають їх особливості?

4) Схарактеризуйте господарське життя слобожан.

Із «Вічного миру» між Росією і Польщею (1686 р.)

...Домовилися ми й постановили, що всієї Малої Росії цього боку Дніпра... містам і землям і місцям... з усіма своїми повітами, селами і поселеннями... як вони до цього часу за перемирним договором на боці їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на боці їхньої царської величності на вічні часи; ... а за Дніпром-рікою Київ має залишатися також на боці їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називаються Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської величності... А що... між нами виникло ускладнення про ті розорені міста і місця, які від містечка Стаєк, вниз Дніпра по річці Тясьмин (лежать), а саме: Ржищів, Трахтемирів. Канів, Люшни, Сокольня, Черкаси, Боровиця, Бужин, Вороньків, Крилов і Чигирин... тоді, царської величності ближні бояри і думні люди, погоджено цю статтю так обміркували і постановили, що ці міста залишатися мають пустими, так, як вони тепер є...

1) Які чинники вплинули на укладення «Вічного миру»?

2) Проаналізуйте основні положення цього документа. Зробіть висновки.

3) Визначте наслідки укладення цього договору для українських земель.