Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із рішення Люблінського сейму про об’єднання Польщі та Литви

Ми, Сигізмунд Август, усім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперішнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання, або унія, Великого князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло... так, щоб на майбутній час унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському й литовському народам насамперед можливо більший і твердий мир і збереження в цілості, а потім славу та окрасу.

На скликаному таким чином цьому сеймі явились особисто всі пани сенатори духовні і світські й усі інші чини польського й литовського народів, і за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів.

1) Про яку унію йдеться в наведеному джерелі?

2) Якими були причини та передумови її укладення?

3) Коли відбулася подія, про яку йдеться у джерелі?

4) Яку назву отримала держава створена в результаті укладення даної унії?

5) Чи враховували інтереси українського населення при об’єднанні Литви та Польщі? Свою відповідь аргументуйте.

6) Визначте наслідки об'єднання ВКЛ і Польщі для українських земель.

З «Опису України» Г. Л. де Боплана про життя українських козаків

Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях дуже багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, із яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Усі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед... Зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на всіх ремеслах... Одне слово, усі вони досить розумні, але зосереджуються лише на корисному і необхідному, головним чином на тому, що пов’язане із сільським життям... Родючий ґрунт дає їм зерно в такому достатку, що вони часто не знають, що з ним робити... Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською [Rus], дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які в них тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м’яса... Вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя...

...Ось як вони вибирають свого старшого: коли зберуться всі старі полковники і старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен із них віддає свій голос за того, кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади, відмовляючись невмінням, малими заслугами, браком досвіду чи похилим віком, це йому не допомагає. Відповідають лишень, що він дійсно не заслужив такої честі і тут же, не гаючись, одразу ж убивають його, як якогось зрадника. ...Якщо обраний козак приймає на себе обов’язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча [додає, що] недостойний і для такої посади нездатний, далі ж, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити як усім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів [так вони називають між собою один одного]. ...Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому, а старший подає їм руку, що в них служить за форму вітання. Ось так вони вибирають свого старшого, що часто відбувається серед Дикого Поля. Вони йому дуже підкоряються. Цей старший їхньою мовою називається гетьманом [hettman], його влада необмежена аж до права стинати голови і садити на палю тих, хто провинився. Гетьмани дуже суворі, однак нічого не починають без військової наради, яку називають Радою [Ruds].

1 ) Як наведене джерело характеризує господарську діяльність козаків? Назвіть їх основні заняття.

2) Що ви дізналися про вірування козаків? Чому в історичній літературі Запорозьку Січ окремі дослідники називають «козацькою християнською республікою»?

3) На які риси характеру козаків звертає увагу Г. Л. де Боплан? Чому саме вони привернули увагу автора джерела?

4) Як відбувалися вибори гетьмана? Якими повноваженнями він був наділений?

5) Що таке «козацька рада»? Хто мав право брати в ній участь? Які питання розв'язувалися на козацьких радах?

З «Ординації Війська Запорозького реєстрового»

Оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками..., тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, усяких старовинних судових установ, права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер унаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6000 і які смирились перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.

На місце старшого, який більше не буде (вибиратись) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацією гетьманів, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, у лицарській справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам, була б справедлива до вбогих людей і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита...

Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо. Усі вони, також полковники з комісаром, мусять залежати від гетьмана, більше того: і осавулами мусять бути шляхтичі, досвідчені в лицарському ремеслі, випробуваної доблесті і віри. Сотники й отамани можуть обиратися із самих козаків, добре заслужених перед нами і Річчю Посполитою, і людей лицарських. Резиденція комісара мусить бути в Трахтемирові як у центральному пункті...

Полки зі своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалася на островах і звідти не чинила б походів на море. Разом із тим жоден козак не повинен наважуватися ходити на Запорожжя без паспорта комісара: спійманий комендантом козацьким, він підлягає смертній карі.

1) Коли було прийнято «Ординацію Війська Запорозького».

2) Хто такі реєстрові козаки?

3) Чим у наведеному джерелі вмотивовано обмеження прав та вольностей реєстрових козаків?

4) У чому виявилися ці обмеження?

5) Спрогнозуйте реакцію козаків на цей документ.