Історія України - модульний курс

1.3. СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ В ДАВНИНУ

Одним з найдавніших народів, що населяв Європу, були слов'яни. З приводу походження слов'ян існують дві основні теорії: 1) міграційна (слов'яни прийшли на свою нинішню територію); 2) автохтонна (слов'яни є споконвічними жителями Східної Європи).

Термін «слов'яни» найімовірніше походить від назви одного з племен — словени.

Перші писемні згадки про слов'янські племена під іменем венедів належать до І-II ст. до н. е. У VI-VII ст. вже згадуються склавіни — західні слов'яни, і анти — східні слов'яни, які займали територію між Дністром (на заході) і верхів'ями Дону (на сході). Перші племінні об'єднання з елементами державності виникають у східних слов'ян у 380-386 pp. н. е.— на чолі з Божем, який воював з готами, а потім, у VI ст., у Прикарпатті — на чолі з Маджаком. Відомий літописний переказ про заснування Києва в V ст. трьома братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либіддю.

Українська народність формувалася на основі об'єднання різних східнослов'янських племен і їхньої інтеграції з деякими народами, що прийшли. Основними племенами, що жили в той час на терені України, були: поляни (жили в полях над Дніпром); древляни (у лісах над річкою Прип'яттю); на нинішній Волині — дуліби, на Чернігівщині — сіверяни, між Південним Бугом і Дністром — тиверці й уличі, у Галичині — білі хорвати. Чільне місце серед цих племен посідали поляни з їх головним містом Києвом, через яке проходив торговий шлях «з варяг у греки». Процес розселення слов'ян почався наприкінці V ст. н. є. і в цілому завершився у VIII—IX ст. н. є.

Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю. Знаряддя праці, продукти, майно поступово розподіляються між родинами.

Слов'яни вели осілий спосіб життя, що сприяло розвитку в них орного землеробства — основи господарства. Землю вони обробляли спочатку дерев'яним ралом, потім залізним. З IV ст. н. є. використовується плуг з череслом.

У давніх слов'ян існували також різні види ремесел (залізодобувне, залізообробне, гончарне, косторізне). У VIII ст. слов'янські ремісники починають використовувати гончарський круг, що було значним удосконаленням. Слов'яни мешкали в укріплених селах або містах. Їхнім житлом були невеликі напівземлянки з дерев'яними стінами й опаленням «по-чорному» (без димоходу).

Найважливіші питання вирішувались на племінних зібраннях, хоча основна влада зосереджувалася в руках вождів та знаті. Виникає новий тип відносин з розділом суспільства на дві частини: багатшу та владну племінну знать і біднішу й безвладну більшість племені. Такі утворення називаються чіфдом (від англ. «чіф» — вождь). Рельєфно виявляється соціальна й майнова нерівність, хоча легалізованого апарату примусу ще не існує.

Характерною рисою суспільного ладу східних слов'ян була наявність сільської (територіальної) общини («миру», «верві») як об'єднання індивідуальних господарств.

Релігія

В основі релігійного світогляду давніх слов'ян — культ природи. Головним богом у них був Перун — бог грому й блискавки, бог війни; бог сонця і світла звався Дажбог; бог неба — Сварог; бог вітру — Стрибог; бог весни — Ярило; богиня смерті — Марена; богиня любові й краси — Лада. Крім цього, слов'яни вірили, що у воді живуть русалки й водяники, у полі — мавки, у лісі — лісовики; у хатах — домовики, у болотах — дідьки. Святкували слов'яни середину зими (свято Коляда), навесні співали веснянки, а влітку відзначали Купалу.

Таким чином, розвиток східних слов'ян у І—VIII ст. н. є. йшов природно-історичним шляхом, у цілому типовим для інших народів, які населяли в цей час Східну Європу.

Контрольні запитання

1. Чому саме камінь став основним матеріалом, з якого первісні люди виробляли собі знаряддя праці?

2. Як називається найдавніша епоха в історії людства?

3. Які наслідки мало впровадження лука?

4. У чому полягають суть і наслідки «неолітичної революції»?

5. На яких принципах грунтувалися звичаї ні традиції скіфів?

6. Назвіть основні теорії походження слов'ян.