Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ

МУЗИКА

На початку XX ст. продовжувалася творча діяльність видатного українського композитора М. Лисенка. В 1911 р. в театрі Садовського була поставлена його опера «Енеїда» Надзвичайно популярним серед прогресивної громадськості був створений гімн «Вічний революціонер» на слова І. Франка. Продовжувала готувати митців заснована М. Лисенком у Києві музично-драматична школа, з стін якої вийшло багато диригентів, співаків, музикантів, режисерів, акторів.

Безпосереднім продовжувачем творчих традицій М. Лисенка в музичній культурі став К. Стеценко, який написав героїчну оперу «Кармалюк», збирав, вивчав, пропагував українську народну пісню Оригінальні композиції на основі фольклору («Щедрик», «Дударик», «Козака несуть») створив М. Леонтович, монументальну кантату-симфонію «Кавказ» на слова Т. Шевченка написав С. Людкевич, він також організував видання «Артистичного вісника» — першого українського мистецтвознавчого журналу. До висот світового вокального мистецтва піднялася вихованка Львівської консерватори С. Крушельницька.

Видатним композитором, педагогом, музичним діячем був Я. Степовий (Якименко). У ряді його творів (вокальний цикл «Барвінки», фортепіанна «Прилюда пам'яті Т. Г. Шевченка» та ін.) відображено наростання революційного руху, могутність і велич народу, що підіймається на боротьбу за своє соціальне і національне визволення. Активно працював композитор А. Вахнянин, який написав оперу «Купало», створив багато хорових і сольних вокальних творів, об-робляв народні пісні, був організатором і першим директором. Вищого музичного інституту їм. Лисенка у Львові.