Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ

НАУКА

Вчені України на початку XX ст. досягли вагомих успіхів у розвитку природничих наук і техніки. У Харківському, а з 1902 р. у Київському університеті плідно працював математик Д. Траве, який заснував Київську алгебраїчну школу, що досліджувала найважливіший розділ алгебри — теорію груп. У розвиток різних галузей математики великий внесок зробили харківські вчені В. Стеклов, Д. Син-цов, С. Бернштейн. Основоположником Харківської школи радіофізики став Д. Рожанський. З питань органічної хімії ряд цінних праць опублікував професор Київського університету С. Реформатський, з фізичної хімії — учень М. Бекетова, професор Харківського університету І. Осипов.

Багато вчених в Україні працювали в галузі біології та медицини Київську школу зоологів заснував визначний морфолог Д. Сєверцев (1866—1936), який в 1902—1911 рр. працював у Київському університеті. В стінах цього навчального закладу ембріолог і цитолог рослин С. Навашин провів ряд цікавих досліджень з ботаніки. Відомим ботаніком-морфологом був професор Харківського університету В. Арнольді, який заснував Харківську школу альгологів. Визначні досягнення мали харківський вчений-фізіолог В. Данилевський — в ендокринології, М. Трінклер — в хірурги, Л. Гіршман — в офтальмологи та ін.

Першим у світовій практиці епідеміолог і мікробіолог Д. Заболотний відкрив шляхи поширення чуми і запропонував ефективні способи боротьби з нею. Разом з М. Гамалгєю, В. Високовичем та іншими вченими він не раз побував в Індії, Китаї, Аравії, Месопотамії для подолання епідемічних захворювань. У Бомбеї, в Індії й сьогодні працює бактеріологічний інститут, заснований вихідцем з України В. Хавкіним, який носить його ім'я.

Могутня інженерна думка в Україні пишається талановитим ученим М. Курако, який у Донбасі за власними проектами домігся спорудження доменних печей, що не поступалися кращим західноєвропейським зразкам. Складена інженером Л. Лутугіним карта геологічної побудови Донбасу мала велике наукове і прикладне значення і була відзначена в 1911 р. золотою медаллю на Всесвітній виставці. П. Нестеров, автор «мертвої петлі», перетворив на «корисне надбання людства» досягнення у галузі авіації. Великий внесок у літакобудування зробили С. Гризодубов у Харкові, Д. Григорович, І. Сгкорський, Ф. Лидере у Києві.

У цей період надзвичайно плідно розвивалася історична наука. Одну з перших узагальнюючих популярних праць з історії України «Нарис історії українського народу» написав і видав у Петербурзі М. Грушевський. Вона послужила йому основою для підготовки багатотомної фундаментальної «Історії України-Руси». Автором ґрунтовних робіт з історії рідного краю виступив І. Франко, який залишив серію нарисів, присвячених визначним діячам різних часів і народів Лук'яну Кобилиці, Івану Федорову, Сімону Болівару та ін. Популярний підручник «Стародавня історія східних народів» створила Леся Українка. Дослідницький талант продемонстрував М. Коцюбинський у своєму виступі в 1908 р на XIV Всеросійському археологічному з'їзді, який відбувся у Чернігові.

Продовжувала успішно працювати в історичній науці О. Єфименко, узагальнююча робота якої «Історія українського народу» побачила світ російською мовою у Петербурзі. Вона була першою жінкою в Україні і Росії, якій у 1910 р. Харківський університет присудив учений ступінь почесного доктора історичних наук. Значний внесок у дослідження історії Лівобережжя зробив В. Барвінський, Слобідської України — Д. Багалій. Знаним фахівцем соціально-економічної історії Франції був І. Лучицький. Широкий інтерес наукової громадськості викликали монографії про Киш та селянський рух у Київській губернії на початку XX ст., видані у 1904—1905 рр. В. Іконниковим.

Для піднесення національної самосвідомості велике значення мав вихід у світ у 1907—1909 рр. чотиритомного «Словника української мови», упорядкованого Б. Грінченком у 1907—1909 рр., тритомної «Української граматики» під керівництвом А. Кримського, а також опублікована українською мовою в 1908 р. у Петербурзі популярна, доступна широкому колу читачів «Історія України-Руси» М. Аркаса.