Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Новий довідник історії України

Персоналії

Оксана Мешко (1905-1991)

Українська правозахисник. Народилася в Старих Санжарах на Дніпропетровщині. У 1931 р. закінчила Інститут народної освіти в Дніпропетровську. Учителювала, працювала в науково-дослідних установах. У 1947—1954 pp. за політичні переконання відбувала ув'язнення в сталінських таборах. У 1970 р. вислала листи-протести до Верховної Ради та Верховного Суду УРСР проти ув'язнення В. Мороза. Протягом 1972 р. домагалася звільнення свого сина — дисидента О. Сергієчка. У 1976 р. вона разом з П. Григоренком, О. Тихим, Л. Лук'яненком та іншими діячами українського дисидентського руху стала засновником Української Гельсінської Спілки. З березня 1979 р. очолила цю правозахисну організацію. Була автором численних документів визвольного руху 1960—1980-х pp. Підтримувала зв'язки майже з усіма правозахисниками колишнього СРСР. За свою дисидентську діяльність зазнала переслідувань з боку радянських репресивних органів. Деякий час примусово утримувалася в психіатричній лікарні. У 1980 р. (за іншими даними — у січні 1981 р.) була засуджена до 6 місяців таборів та 5 років заслання в Хабаровський край. У 1985 р. повернулася в Україну, де приєдналася до відновленої УГС на чолі з В. Чорноволом. Стала одним із засновників Української республіканської партії та Союзу українок. Залишила спогади «Між життям і смертю» (1981 p.; видані англійською мовою).