Новий довідник історії України

Персоналії

Михайло Фрунзе (1885-1925)

Радянський військовий і державний діяч. Народився в м. Пішпеку (тепер Бішкек, Киргизстан) у сім'ї медичного працівника. Навчався в Петербурзькому політехнічному інституті. З 1904 року — член РСДРП. За участь у революційному русі кілька разів був заарештований, двічі засуджений до страти, яку замінили спочатку 10 роками каторги, а згодом — довічним засланням. Утік із заслання й до 1917 року проводив революційну роботу в армії. Брав участь у жовтневому перевороті в Москві. 1919 року призначений командувачем Південного фронту. У жовтні 1920 року уклав угоду з Н. Махном про спільні дії проти білогвардійських військ. Після розгрому військ П. Врангеля знищив майже всі загони Н. Махна. З 1920 року — командувач збройних сил УСРР. Керував боротьбою проти повстанського руху в Україні. З 1925 року — нарком військових і морських справ СРСР, член Ради праці й оборони СРСР. Під час хвороби 1925 року за особистою вказівкою Й. Сталіна був госпіталізований в урядовій лікарні, де йому примусово зроблено хірургічну операцію. Після операції, не приходячи до тями, М. Фрунзе помер.