Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Новий довідник історії України

Персоналії

Володимир Винниченко (1880-1951)

Відомий український громадсько-політичний і державний діяч, письменник. Народився в с Веселий Кут Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (тепер Кіровоградська обл.). Навчався на юридичному факультеті Київського університету. Один із засновників РУП. Через деякий час був заарештований, виключений з університету без права навчання в будь-якому іншому навчальному закладі й відданий у 5-й саперний батальйон. 1903 року виїхав до Львова. У липні 1903 року при спробі перевезти нелегальну літературу через кордон Російської імперії заарештований та ув'язнений у Лук'янівській тюрмі. Після звільнення (1904 року) брав участь у створенні Української соціал-демократичної робітничої партії. Зазнавав постійних переслідувань, жив періодично в еміграції. Після Лютневої революції 1917 року повернувся до Києва, де був обраний заступником голови Української Центральної Ради, а згодом — заступником голови Малої ради. Брав активну участь у підготовці всіх універсалів УЦР. У січні 1918 року очолив Раду народних міністрів УНР і міністерство внутрішніх справ. 1918 року очолював Український національний союз. Став одним з керівників повстання проти гетьмана П. Скоропадського, обраний головою Директорії УНР. У лютому 1919 року вийшов зі складу Директорії. На початку травня 1920 року приїхав до Москви, де отримав пропозицію зайняти пост заступника голови РНК і наркома закордонних справ України. Висунув вимогу включити його до складу Політбюро Комуністичної партії (більшовиків) України. Після відмови виїхав за кордон. У 20-х pp. XX ст. поселився у Франції. У роки фашистської окупації Франції потрапив до концтабору. Помер у французькому містечку Мужен (поблизу Канн) 1951 року