Новий довідник історії України

Персоналії

Павло Чубинський (1839-1884)

Визначний український етнограф і фольклорист, громадський діяч; народився на хуторі поблизу Борисполя на Київщині. У 1861 —1870-х pp. активно співпрацював із журналом «Основа», був одним із засновників та активним членом київської «Старої громади». У 1862 році написав вірш «Ще не вмерла Україна». У жовтні 1862 року за участь в українському національному русі П. Чубинського заарештовано й вислано в селище Пінега Архангельської губернії. Після звільнення в 1869 році з-під поліцейського нагляду оселився в Петербурзі. 1860 року був обраний членом Російського географічного товариства, за дорученням якого очолював етнографічні експедиції в Україні, Білорусі та Молдові, що вивчали побут, звичаї, фольклор, говірки й народні вірування українців. Був членом редколегії газети «Киевский телеграф» . У 1873 році був нагороджений золотими медалями Російського географічного товариства, у 1875 році — Міжнародного етнографічного конгресу в Парижі, у 1879 році став лауреатом Уваровської премії. Навесні 1879 року повернувся до Києва, де після тривалої тяжкої хвороби 1884 року помер.