Новий довідник історії України

Персоналії

Ізяслав Ярославич (1024-1078)

Великий князь київський. Згідно із заповітом батька одержав Київську, Новгородську, Псковську, Турово-Пінську та Деревлянську волості. 1057 р. поширив свою владу на Волинь. 1068 р. його військо було розгромлене половцями на р. Альті. Після цього в Києві спалахнуло народне повстання, унаслідок якого Ізяслава Ярославича вигнано. Повернувся він за допомогою збройних загонів одного з польських князів. Близько 1073 р. він разом з братами уклав «Правду Ярославичів», доповнення до «Руської правди». Цього ж року між Ярославичами розпочалася міжусобна війна, під час якої Ізяслава Ярославича перемогли дружини Святослава та Всеволода Ярославичів, після чого він удруге залишив Київ і виїхав за кордон. Побував у Польщі та Німеччині, де вів переговори про військову допомогу з німецьким імператором Генріхом IV. У липні 1077 р. втретє став київським князем. Загинув у жовтні 1078 р. над Десною, недалеко від Чернігова. Похований у Києві в Десятинній церкві.