Новий довідник історії України

Персоналії

Микола Маркевич (1804-1860)

Український історик, поет і етнограф, народився в с. Дунайці (тепер Глухівського району Сумської обл.). Навчався в пансіоні Головного педінституту в Петербурзі, був знайомий з Т. Шевченком, О. Пушкіним, К. Рилєєвим. У 1831 році видав у Москві поетичну збірку «Українські мелодії», у якій оспівав героїчне минуле українського народу. У 1847 році поклав на музику вірш Т. Шевченка «Нащо мені чорні брови», а Т. Шевченко присвятив М. Маркевичу вірш «М. Маркевичу» («Бандуристе, друже сизий»).

М. Маркевич є автором «Історії Малоросії». З інших історичних розвідок найвідоміші — «Мазепа» (1841 рік), «Гетьманство Барабаша» (1841 рік), «Про перших гетьманів малоросійських» (1848 рік), «Про козаків» (1858 рік). З етнографічних праць найважливіші «Збірник малоросійських пісень» (1840 рік), «Південноруські пісні» (1857 рік), «Звичаї, повір'я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860 рік). Науковий інтерес становить зібрана М. Маркевичем колекція документів з історії України XVIІ— XVIII ст., яка нині зберігається в Москві. Помер 1860 року.