Новий довідник історії України

Історичний словник

Некрасовці — нащадки донських козаків, учасників повстання під проводом К. Булавіна 1707 — 1709 pp., які на чолі з І. Некрасовим переселилися на Кубань, а в 1740 році — на територію Османської імперії (у Добруджу та Малу Азію). За релігією — старообрядці-поповці. Досить часто конфліктували з українським населенням пониззя Дунаю.

У 1785 році внаслідок конфлікту з козаками-некрасовцями частина українських козаків (7 тис. осіб) переселилася в місцевість Сеймени в Сілістрії. Решта задунайців (близько 8 тис. осіб), скориставшись запрошенням австрійського імператора Иосифа II, оселилася на території Банату. Тут вони мали нести прикордонну службу на австротурецькому кордоні. Однак бюрократизм і твердий контроль австрійських урядовців змусив їх у 1805 році повернутися на турецьку територію в Сеймени.