Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XVII - ПОЧАТОК XX ст.)

Ліквідація автономії України

§67. Московська держава на початку XVIII ст.

Адміністративний устрій Московської держави

17 жовтня 1707 року вийшов царський указ про утворення губерній, який став початком адміністративної реформи, що завершилася 1719 року. Після цієї реформи Московська держава поділялася на 8 губерній, вони, у свою чергу, складалися з 50 провінцій. Провінції поділялися на повіти. На чолі губернії стояв губернатор, який розв'язував адміністративно-судові питання й одночасно був головнокомандувачем військ, розташованих на території своєї губернії. Головою провінції був воєвода, а фінансово-поліційні функції на рівні повіту виконував земський комісар.

2 травня 1711 року був утворений Сенат, який спочатку складався з 9 осіб, призначених особисто царем, але поступово перетворився на зібрання президентів колегій — сенаторів.

Протягом 1717-1721 pp. на зміну 44 приказам Петро І увів колегії. «Реєстр колегіям» від 1718 року називав 9 таких установ, а в 1721 р. їх уже стало 11:

• Військова й Адміралтейська колегії (військові справи);

• Колегія закордонних справ (посольські справи);

• Берт- і мануфактур-колегії (промисловість);

• Комерц-колегія (торгівля);

• Камер-, Штате-, Ревізіон-колегії (фінанси);

• Юстиц-колегія (судові справи);

• Вотчинна колегія (проблеми поміщицьких маєтків);

• Головний магістрат (справи купців і ремісників);

• Синод (церковні справи);

• Малоросійська колегія (справи України).

1721 року Петро І прийняв титул імператора, а Московська держава стала іменуватися імперією.