Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XVII - ПОЧАТОК XX ст.)

Україна в роки Північної війни 1700—1721 pp.

§59. Царський терор в Україні

Дізнавшись про перехід гетьмана на бік шведів, Петро І діяв рішуче та енергійно. 28 жовтня 1708 року він видав спеціальний маніфест, у якому повідомляв про зраду І. Мазепи, про його мету віддати «малоросійську землю» і народ «малоросійський» під владу польських панів. Себе Петро І виставляв як друга й заступника українського народу. За словами царя, український народ під час його правління мав найбільше у світі свободи. В Україні швидко були проведені вибори нового гетьмана, якого

Перед обранням нового гетьмана були вжиті заходи для дискредитації І. Мазепи. За допомогою театралізованого дійства, спеціально для якого була споруджена шибениця та зроблене опудало, народу показували розправу над гетьманом-«зрадником». Опудало винесли на підмостки, начепили на нього орден Андрія Первозванного, зачитали все, що Петро І доброго зробив для українського гетьмана, а після того — усі провини І. Мазепи перед царем. Далі кат зірвав з опудала ордени, поламав герб і шаблю, а саме опудало повісив. За наказом Петра І в усіх церквах Московської держави проголошено анафему — прокляття І. Мазепі.

Тим часом гетьман розсилав по всій Україні універсали із закликом відійти від Росії. «Москва, — писав Мазепа, — хоче спустошити міста, усю старшину запровадити в неволю, козаків повернути в драгуни та жовніри, народ перегнати в Московські землі за Волгу, а наш край оселити своїми людьми».

Старшина, яка разом з гетьманом перейшла на бік Карла XII, теж розсилала листи й підбурювала населення України не слухати царських маніфестів, а перейти на бік І. Мазепи. Та й шведський король не залишився бездіяльним, він також розсилав універсали (але вже від свого імені), у яких запевняв українців, що прийшов визволити їх від московського ярма, і радив підтримати гетьмана.

У цих історичних умовах цар Петро І використав політику «батога й пряника». Він оголосив амністію всім, хто повернеться від І. Мазепи під російську владу. Тим представникам козацтва, які не пішли за І. Мазепою, чи зазнавали від нього утисків, видав нагороди, подарунки та нові маєтності (причому землі він, в основному, роздавав за рахунок конфіскацій у «мазепинців»). А проти всіх, хто підтримував гетьмана, цар розпочав жорстокий терор. Для початку він наказав знищити Батурин — гетьманську резиденцію. У листі до Олександра Меншикова Петро писав: «Батурин... іншим для прикладу спалити весь». Проте Батурин просто так не здався. Російські війська почали облогу міста. Декілька разів мешканці міста відбивали штурм, але вночі представник старшини перейшов на бік росіян і показав їм таємний хід. У такий спосіб О. Меншиков увірвався до міста та з небаченою жорстокістю знищив усіх його мешканців. Старі й малі, жінки й діти були перебиті всі до одного, частина старшини замордована лютими тортурами. Козацьку старшину розіп'яли на хрестах, установлених на плотах, і пустили вниз по р. Сейм.

У Лебедині, де розмістилася царська резиденція, був проведений спеціальний суд над прихильниками І. Мазепи. Таким чином були закатовані близько 900 представників старшини.

Терор проти Запорозької Січі

Факт переходу частини козаків на бік шведів був використаний для ліквідації Запорізької Січі. У квітні 1709 року російське військо, очолюване О. Меншиковим, та козацькі частини Г. Ґалаґана підійшли до Запоріжжя.

Подальша доля Запорізької Січі була трагічною: царські війська забрали звідти всю артилерію та амуніцію, фортецю спалили, захоплених у полон козаків піддали страшним тортурам. Страх за своє життя та за життя рідних охопив кожного в Україні.

Джерела

Зі спогадів сучасника про суд над прихильниками І. Мазепи

Багато старшин і козаків, запідозрених у прихильності до Мазепи, тому що вони не прибули до Глухова на вибори нового гетьмана, вишукувано по домах і віддано на різні тортури: колесували, четвертували, саджали на палю, а вже зовсім за іграшку вважалося вішати й рубати голови.

Джерела

З документів того часу ...голови луплено, шиї до плахи рублено, вішано, й інші тиранські смерті завдано... мертвих із гробів не тилко товариства, но й чернецтва одкопувано, голови оним утинано, шкіри луплено й вішано.