Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Західноукраїнські землі в 1921—1938 pp.

§120.Українські землі під владою Румунії

У 1918-1919 pp., скориставшись громадянської війною, яка точилася на теренах України, Румунія захопила значну кількість українських земель. Українців, які опинилися в Румунській державі, можна поділити на три групи:

• населення теренів Бессарабії;

• жителі повіту Марамарош (колишня територія Угорщини);

• населення Північної Буковини.

Українське населення зазнавало всебічного соціального й національного гноблення, тому час від часу піднімалося на боротьбу з окупантами. 1919 року відбулося Хотинське повстання, яке очолили більшовики. У ньому взяло участь понад ЗО тис. осіб, але встояти перед регулярною румунською армією вони не змогли. Частина повстанців перейшла на терени УНР.

У вересні 1924 року в с. Татарбунарах та інших селах Південної Бессарабії спалахнуло антирумунське повстання. Загальна кількість учасників цього виступу досягла 6 тис. осіб, але після жорстоких боїв повстанців розбили. Над заарештованими вцілілими українцями був організований «Процес 500» (така кількість учасників опору потрапила в полон до окупантів). Для захисту підсудних проводили міжнародну кампанію солідарності, у якій узяли участь видатні науковці, громадські й культурні діячі А. Барбюс, Р. Роллан, Т. Драйзер, А. Ейнштейн, Б. Шоу, Т. Манн та ін. Під тиском світової громадської більшість заарештованих звільнили.

У 1918-1928 pp. на окупованих українських землях був запроваджений воєнний стан. Щоб румунізувати українців, Бухарест закрив усі школи, де викладали українською мовою, скасував українські кафедри у вищих навчальних закладах, заборонив українську пресу, переслідував церкву.

Румунська влада грабувала українські села й міста. Наприклад, з Чернівців до Бухареста вивезено чимало промислових об'єктів, селянство обкладалося надподатками й розорювалося.

На підвладних Румунії територіях діяли головні політичні сили:

• Комуністична партія Буковини (заснована 1918 p.), яка боролася за возз'єднання з Радянською Україною. 1926 року вона об'єдналася з Комуністичною партією Румунії (лідери — С. Канюк, В. Гаврилюк, Ф. Стасюк).

• Угодовці з румунською владою представлені Українською національною партією (заснована 1927 p., лідер — В. Залозецький). Цій партії навіть удалося здобути декілька місць у румунському парламенті.

• Націоналістичний табір (лідери — О. Зибачинський, І. Григорович, Д. Квітковський), який, використовуючи умови конспірації, зумів об'єднати навколо себе значну кількість молоді й селянства.

1938 року в Румунії була встановлена військова диктатура й усі українські політичні організації перейшли на нелегальне становище.

Джерела

Економічний розвиток Буковини (1926 р.)

За даними Буковинської торговельної палати Буковина після прилучення до Румунії неухильно занепадає економічно. Бухарест проводить у цьому напрямку певну лінію.

З 15 млрд. лей, що їх дав Румунський державний банк у формі кредиту всім провінціям Румунії, Буковина дістала лише 15 млн., тобто одну тисячну частку загальної суми кредиту. Зате прибутки, що має Румунія з Буковини, становлять 15% державного бюджету Румунії.

Політика уряду королівської Румунії щодо освіти на Буковині (1926 р.)

Буковинська українська газета «Боротьба» повідомляє, що міністерство освіти відповіло категоричною відмовою на колективне прохання українських сіл Буковини відкрити в країні школи з викладовою українською мовою. Клопотання підписали 40 тис. виборних від селян.

У зв'язку з цим міністерство освіти заявляє, що на всі нові клопотання в цій справі відповіді не буде.