Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

«Міфи України»

УКРАЇНСЬКІ ЛЕГЕНДИ ТА ПЕРЕКАЗИ ПРО РИБ І РАКІВ

Хоч слова «рибка», «рибочка», «рибонька» досить часто зустрічаються в українських народних піснях як найсердечніші найменування палко коханої дівчини, попри все це розділ легенд і вірувань про риб є вкрай бідним і ґрунтується виключно на апокрифах. Українські легенди та перекази стосуються тільки лиш «однобокої» риби — камбали, почасти в’юна, скойок і раків.

Про походження «однобокої» риби (певно, мала плоскуша, або мала камбала — Pleuronectes flesuspasserroseusPlatessa flesusmarmorata) легенда, записана в Канівському повіті, розповідає таке. Коли Спаситель був розіп’ятий на хресті і вже віддав Свій божественний дух, у суботу явився до Божої Матері архангел Гавриїл і сказав їй: «Твій Син воскресне з мертвих». Матір Божа саме в цей час снідала маленькою рибкою, причому так об’їла на ній м’ясо, що лишились самі лиш реберця. Почувши чудесне благовістя архангела, Вона перехрестилась та й каже: «Тоді Мій Син воскресне, коли оживе ця рибка». А рибка раптом — плюсь!., і ожила... «Однобока» риба зустрічається іноді в Дністрі. Один бік у неї — зовсім як у звичайної живої риби, а на другому видно самі лиш реберця, наче їх об’їдено кимось, — так вона боком і виляє по воді.

До часу хресних страждань Спасителя відносить легенда, записана в Подільській губернії, й походження камбали (справжня плоскуша, або справжня камбала — Pleuranectes platessaPlatessa vulgaris). Сиділа якось Матір Божа понад морем і їла сушену рибу. Щойно Богоматір з’їла половину риби, як раптом їй кажуть, що Її Сина розп’яли. Вона як тримала ту рибу, так і впустила її в море. Рибка зразу ж ожила, з неї й пішла камбала.

В Ушицькому повіті кажуть, що камбала перш мала звичайний вигляд і два ока; а теперішнього плоского вигляду набула і з одним лиш оком лишилась після того, як була проклята Божою Матір’ю. Якось Божа Матір їла камбалу, і коли ввіткнула їй в око виделку, то камбала впала з тарілки на землю. Матір Божа прокляла її, і це прокляття тяжіє на камбалі й досі, через що вона постійно перебуває на дні моря й ніколи не бачить сонця.

Легенди як про «однобоку» рибу, так і про камбалу, відомі лише в південно-західній Русі, легко могли скластися під впливом римсько-католицьких зображень Пресвятої Богородиці з рибою, найкращим взірцем яких є відома картина Рафаеля в мадрідському Прадо.

В’юнів (в’юн-пічкур — Misgurnus fossilisAcanthopsisCobitus fossilis) у деяких місцевостях зовсім не їдять через їхній зовнішній вигляд і вважають, що вони — «гадючі породи» (Старобільський повіт).

Походження скойок (річковий молюск з роду Anadontu Unio) пов’язується легендою з ходінням Спасителя по землі. Приходить, — говорить легенда, — якось раз Господь до одного чоловіка під виглядом жебрака, немовби, значить, попросити милостині в нього. Чоловік подав йому хліба й каже: «Дав би дідусеві й поїсти, та нема нічого сьогодні». А в самого на полиці стояла ціла макітра вареників. Господь і питає: «А то що ж у вас у макітрі?» — «То? Нічого! Це, — каже, — жінка скойки намочила». — «Нехай будуть і скойки», — промовив Господь і пішов з хати. Коли той чоловік до макітри з варениками, а там і насправді мокнуть скойки.

Своєрідний вид рака (Cancer), що спричинився до загальновідомого непорозуміння, наче в нього очі зовсім не на місці, і наче, рухаючись, він повзе не вперед, а задкує, породив на Україні вельми оригінальну легенду про те, чому в рака опинились очі зовсім не на тому, де треба, місці. Рак весь час просив Бога, аби Господь дав йому волячі (тобто величезні) очі, а Господь приніс йому рачачі (маленькі) — «Заткни їх, — сказав ображений рак, — у...!» Господь узяв і заткнув раку в... очі (Ізюмський повіт; цю ж легенду в цілком тотожних виразах ми особисто чули в Бердянському повіті).

Українське прислів’я говорить: «Змилувавсь Бог над раком, та дав йому очі не там, де треба».